Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Хімічні властивості галогенпохідних алканів



 

І. Реакції заміщення

Hal в галогеналканах є слабкою основою. Його у вигляді іона легко замістити на сильнішу основу, тобто на іншу нуклеофільну частинку. Тому для галогеналканів характерні реакції нуклеофільного заміщення - SN.

СН3Cl + NaOH → CH3OH + NaCl

Перебіг SN-реакцій залежить від:

- природи галогену

- структури вуглеводневого радикалу

- активності нуклеофілу

- природи розчинника

Характеристика зв’язку Карбон-галоген

Молекули галогеноалканів мають значну полярність, оскільки містять полярні зв’язки С – Hal. Полярність цих зв’язків зумовлена зміщенням пари електронів до більш електронегативного галогену (галоген проявляє –І-ефект):

δ+ δ-

R – CH2 Hal

Частковий позитивний заряд на суміжному з галогеном атомі С визначає електрофільний характер і високу реакційну здатність галогеноалканів при взаємодії з нуклеофільними реагентами і реакціях SN і Е-реакціях (на відміну від алканів). Тому галогеноалкани називають алкілюючими реагентами R–Hal – це сполуки, за допомогою яких вводять алкільні групи (R) в молекули інших речовин (в бензол, спирти).

Із збільшення радіусу галогену (із зменшенням електронегативності) від Флуору до Іоду спостерігається зростання між’ядерної відстані зв’язку С–Hal і зменшення енергії цього зв’язку в ряду C-F > C-Cl > C-Br > C-I. Тобто, найслабкішим і найактивнішим є зв’язок С-І.

Гідроліз

Найлегше вступають в реакцію третинні галогеналкани і реакційна здатність їх зменшується в ряду:

СН3

Н3С – С – СН3 > Н3С–СН–СН3 > Н3С–СН2–СН2–Hal > СН3–СН2–Hal > СН3–Hal

│ │

Hal Hal

 

СН3 СН3

│ │

Н3С – С – СН3 + НОН = Н3С – С – СН3 + НCl

│ │

Cl OH

Ізобутиловий спирт, трет-бутанол (2-метилпропанол-2)

 

СН3Cl + НОН = CH3OH + НCl

метанол

З водою реакція протікає повільно і оборотньо, тому реакцію проводять в присутності водних розчинів лугів:

метанол

2) Алкоголіз (з алкоголятами або фенолятами – солями спиртів або фенолів) – реакція Вільямсона:

Н3С—СН2—Br + CH3—CH2—ONa → Н3С—СН2—O—CH2—CH3 + NaBr

Діетиловий ефір (етер)

Метилфеніловий ефір

Амоноліз і аміноліз – взаємодія з амоніаком і амінами

З аміаком - утворюються аміни:

Н3С—СН2—Br + NH3 → Н3С—СН2—NH2 + NH4Br

етиламін

З первинними амінами – утворюються вторинні аміни:

Н3С—СН2—NH2 + Н3С—СН2—Br → Н3С—СН2—NH + NH4Br



CH2—CH3

діетиламін

4) З солями ціанідної кислоти - ціанідами (утворення нітрилів) –реакція Кольбе

H3C—Cl + KCN → H3C—CºN + KCl

етанонітрил

Утворення тіолів і сульфідів

CH3-CH2-Br + NaHS CH3-CH2-SH + NaBr

Етантіол (етилмеркаптан)

CH3-CH2-Br + Na-S-CH3 CH3-CH2-S- CH3 + NaBr

Метилтіоетан

(метилетилсульфід)

6) З солями карбонових кислот при нагріванні утворюють естери:

О O

Н3С—СН2—Br + CH3—C t CH3—C + NaBr

О—Na О—CH2—CH3

Етилацетат (етиловий естер оцтової к-ти)

7) Заміна одного галогену іншим – реакція Фінкельштейна

Якщо заміщується Хлор, то використовуються броміди або йодиди лужних металів (так як хлориди лужних металів важче розчиняються ніж броміди та йодиди):

СН3Cl + NaІ = СН3І + NaCl

С2Н5Cl + NaBr= С2Н5Br + NaCl

Якщо заміщується Бром чи Йод, то використовуються солі аргентуму:

R-I + AgCl = R-Cl + AgI

С2Н5Br + AgCl = С2Н5Cl + AgBr

 


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2018 год. Все права принадлежат их авторам!