Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Э. Ауэрбах. Рубец на ноге Одиссея



«Но причина появления этого «замедляющего» момента мне представляется иной, именно внутренняя потребность гомеровского стиля не оставлять в тени ничего из того, что хотя бы просто упоминается: все должно обрести пластическую форму. Отступление, содержащее рассказ о ране Одиссея, в принципе ничем не отличается от множества других мест: если герой впервые выступает на сцене или называется новая вещь, утварь, предмет обихода, будь то даже в самом пылу сражения, Гомер немедленно описывает их внешний вид, рассказывает, откуда родом герой, кто и как изготовил вещь, если появляется бог, рассказывает, где он был до этого, что там делал и каким путем прибыл сюда. Даже эпитеты, как мне представляется, в конце концов тоже порождены этой поэтической потребностью – всякое явление должно быть представлено в ясном, конкретно-чувственном, наглядном облике […]. Не иначе обстоит дело и с душевными процессами, и в них не может быть ничего, что бы оставалось скрытым, не находило выражения в слове. Целиком и полностью, размеренно даже в минуту волнения, гомеровские герои изъявляют в слове мир своей души; и что они не произносят вслух, то выговаривают про себя, с – и об этом узнает читатель. Много ужасного творится в гомеровских поэмах, но ничего не совершается в молчании: Полифем разговаривает с Одиссеем, Одиссей разговаривает с женихами, приступая к их избиению; пространно, до поединка и после поединка, беседуют Гектор и Ахилл, и нет таких речей, где бы страх или гнев упразднил орудие логического членения мысли или же привел их в полный беспорядок. И это последнее верно не только, когда мы говорим о речах героев, но и в том, что качается повествования в целом. Отдельные звенья происходящего самым явным образом соединены между собой; большое число всяких союзов, наречий и частиц, других синтаксических инструментов, ясно определенных в своем значении и очень тонко разграниченных, размежевывают людей, вещи, части повествования и одновременно соединяют их в беспрерывный и ровно льющийся поток; и, подобно отдельным явлениям, в той же совершенной законченности, выступают на свет их связи и отношения, их всевозможные сочетания и переплетения – временны́е, пространственные, причинные, следственные, сравнительные, уступительные, противопоставительные, условные… Непрерывный, ритмический волнующийся поток явлений проходит перед глазами, и никогда не проскальзывает в нем ни наполовину освещенный или недостроенный образ, ни зияние, ни пропасть, ни взгляд в неизведанные глубины.



И движение это протекает перед нами на переднем плане, то есть оно всегда и до конца сейчас и здесь – во времени и в пространстве. Можно было бы подумать, что многочисленные вставки, где действие нередко забегает вперед или возвращается назад, создают своего рода временну́ю или пространственную перспективу повествования, но гомеровский стиль никогда не создает ощущения перспективы».

Ауэрбах Э. Рубец на ноге Одиссея // Ауэрбах Э. Мимесис. Изображение действительности в западноевропейской литературе. – Том 1. – Благовещенск: БГК им. Бодуэна де Куртенэ, 1999. – С. 25 – 27.

Лук Одіссея

Думку тоді подала ясноока богиня Афіна

Мудрій Ікарія доньці, славетній умом Пенелопі, –

Лук женихам принести для змагань в Одіссеєвім домі

Й сиве залізо подати – страшного убивства початок.

Вийшла по сходах високих на верх вона власного дому,

Вигнутий тонко із міді в долоню міцну захопила

Ключ дуже гарний із держальцем зручним слонової кості.

В глиб вона дому пішла з жінками служебними разом

Аж у комору, де в схові скарби владареві лежали –

Золото, мідь і залізо, в труді наполегливім куте.

Поряд із луком тугим лежав сагайдак там, набитий

Стрілами, що вилітають із свистом і стогоном з лука.

В дар Одіссей їх одержав, як був в Лакедемоні гостем,

Від Еврітіда Іфіта, що був на безсмертного схожий.

Стрілись в Мессені вони, в Ортілоха розумного домі.

Мав Одіссей там борги постягать, що були йому винні

Люди цілої країни Мессенської. Перевезли-бо

На кораблях многовеслих з Ітаки до себе мессенці

Триста овець густорунних, ще й разом із їх пастухами.

Ще юнаком Одіссей у цій справі послом до них їздив



В дальню дорогу, – старійшини й батько його посилали.

Що ж до Іфіта – він коней шукав, – аж дванадцять пропало

В нього кобил та мулів, придатних уже до роботи.

Згодом вони до недолі і смерті його спричинились

В час, коли з Зевсовим сином, відважним душею Гераклом,

Славних у подвигах мужніх, він бачивсь, до нього прийшовши.

Гостя свого він убив у власному домі своєму!

Не посоромивсь тоді ні ока богів, ані столу,

Де, нечестивий, його частував він. Так гостя убивши,

Позабирав він з конюшень кобил його міцнокопитних.

Отже, шукаючи їх, Іфіт з Одіссеєм зустрівся,

Дав йому лука, що в дар від великого мав він Евріта, –

Той залишив його сину, вмираючи в домі високім.

А Одіссей йому гострий дав меч та ще й списа міцного –

Щирої дружби завдаток. Та сісти їм разом до столу

Й ближче спізнатися не довелося, – раніше син Зевса

Вбив Еврітіда Іфіта, що був на безсмертного схожий,

І Одіссеєві лук дарував. Та йдучи у походи

На кораблях чорнобоких, не брав Одіссей із собою

Лука того, а як спогад про любого друга він дома

Завжди його залишав і носив у своїй лиш країні.

От до дверей підійшла Пенелопа, в жінках богосвітла,

Переступила дубовий поріг, що колись його тесля

Гладко увесь обтесав і вирівняв брусся по шнуру,

Вправив одвірки міцні і двері світлисті навісив.

Ремінь вона від дверного кільця відв’язала швиденько,

Вставила ключ у щілину і, засув відсунувши тихо,

Двері штовхнула. І раптом вони заревли тоді, наче

Бик, що на луках пасеться. Ревли отак двері прегарні,

Діткнуті мідним ключем, і враз розчинилися навстіж.

Вийшла вона на високий поміст, де у неї стояли

Скрині, що повні до верху одежі були запашної.

Сп’явшись навшпиньки, зняла із кілка вона лук скорострільний

Разом з налучнем світлястим, що був він згорнутий в ньому.

Сіла у крісло вона, поклала собі на коліна

Лук владаря, напучень ізнявши, й заплакала гірко.

Гомер. Одіссея 21, 1-56.

3. Назвіть особливості композиційної побудови поем Гомера. Відповідь проілюструйте конкретними прикладами з художнього тексту.

4. Звідки походять і що означають наступні метафори:

 

Яблуко розбрату______________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Троянський кінь_____________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Дари данайців________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Ахіллесова п’ята_____________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Бути між Сціллою і Харибдою__________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Одіссея______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

6. Напишіть і запам’ятайте визначення літературознавчих понять (Див. Довідкова література):

 

Жанр________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Епос_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Аед_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Рапсод______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Стиль_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Гекзаметр____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Дактиль_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Сюжет______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Фабула______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Композиція__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Метафора____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Художні тексти

1. Гомер. Одіссея / Пер. з старогрецького Б. Тена. – Харків: Фоліо, 2008. [Пісні 1, 5, 6, 9, 10, 11, 12, 13, 19, 21, 22, 23, 24].

Підручники та посібники

1. Пащенко В. І., Пащенко Н.І. Антична література. Підручник. – К.: Либідь, 2008. – С. 44–97.

2. Пригодій С. М. Література давньої Греції: Навч. посіб. / Київський держ. лінгвістичний ун-т. –К., 1999. – С. 26–46.

3. Тронский И. М. История античной литературы. – М.: Высшая школа, 1983. – С. 34–61.

4. Шалагінов Б. Б. Зарубіжна література: Від античності до початку ХІХ ст.: Іст.-естет. Нарис. – К.: Києво-Могилянська академія, 2007. – С. 26–37.

 

 

СЕМІНАР 2. КУРТУАЗНА ЛІТЕРАТУРА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

(«Роман про Трістана та Ізольду» Ж. Бедьє, куртуазна лірика)

 

1. Феномен куртуазії в культурі та літературі Середніх віків.

a. Яка етимологія слова «куртуазія»?

b. Яку суспільно-історичну ситуацію характеризує це поняття?

c. У чому полягає суть куртуазного кохання? Якими ролями та якостями куртуазія наділяє чоловіка та жінку?

d. Який вплив куртуазна література справила на подальший розвиток європейської культури?

 

2. Прочитайте уривок з книги Д. де Ружмона «Любов і західна культура» та дайте відповіді на такі запитання:

a. Який міф, на думку дослідника, лежить в основі лицарського роману «Трістан та Ізольда»? Які колективні (соціальні) реалії європейського світу він відбиває?

b. Який тип кохання, за Д. де Ружмоном, виявляється у куртуазній літературі? Схарактеризуйте його. Відповідь аргументуйте прикладами з роману Ж. Бедьє.

c. Як у романі «Трістан та Ізольда» співвідносяться потяг до кохання та прагнення смерті? Доведіть це посиланнями на текст твору.

 


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2017 год. Все права принадлежат их авторам!