Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Функціональна структура діяльності фахівця і пропоновані до нього вимоги



Найменування функцій (етапів) Предмет діяльнос-ті Матеріальні засоби діяльності Проце-дури діяль-ності Продукт діяльно-сті Вимоги до спеціаліста
Знання (розум. уміння) Уміння (практич. уміння) Професійно важливі якості
               

 

Приклад функціональної структури діяльності робітника за фахом збиральника ЕМ і А – у таблиці Б 3, додатку Б; монтажника радіо і спеціального обладнання літальних апаратів − у таблиці В 3 додатку В; програміста − у таблиці Д 3 додаткуД.

На наступному етапі дидактичного проектування необхідно, вказавши особливості всієї підготовки фахівця, підкреслити значення в ній професійного компонента, назвати форми організації навчального процесу, у результаті використання яких відбувається формування виділених раніше знань і умінь.

Це знаходить висвітлення в пункті 1.2.3. “Визначення кваліфікаційних вимог і умов атестації фахівця”, побудованому за планом:

 

1. Термін підготовки фахівця.

2. Цикли навчальних дисциплін і способи підсумкової атестації за кожною з них.

3. Види передбачених практик і їхні особливості.

4. Ціль передвипускної практики і вимоги до якості робіт та теоретичної підготовки.

5. Приклад професійно орієнтованих завдань, що виконуються під час атестації фахівця конкретного до розряду який отримується.

6. Склад атестаційної комісії.

 

Диференційованими компонентами рівня спеціальності є рівні циклів навчальних дисциплін або окремих дисциплін. Підготовка на цих рівнях вимагає постановки тактичних цілей навчанняна цикли дисциплін загально професійної і професійно-теоретичної підготовки. У свою чергу ці цілі є частковими по відношенню до стратегічної. В узагальненому вигляді ці цілі вже відображені у стратегічній цілі підготовки фахівця.

Тактичні цілі повинні відбивати професійну спрямованість (змотивованість діяльності фахівця, що знаходить вираження через зацікавленість у високих результатах праці, бажання здійснити трудову дію швидко і якісно), професійну компетентність (якість праці), комунікативну готовність (уміння пояснювати, обґрунтувати прийняті рішення, характеризувати об’єкт, інструктувати підлеглих і володіти визначеним тезаурусом), економічну ерудицію і правову компетентність (уміння ощадливо витрачати матеріали, енергію, дбайливо відноситься до засобів виробництва, дотримуватись правил праці тощо), характеристики професійної пам’яті і мислення, здатність творчого підходу в рішенні технічних задач (при необхідності), здатність саморегуляції і самоаналізу (уміння контролювати професійні дії і коректувати їх за необхідністю. Постановка такої комплексної мети і подальша її реалізація повинні сприяти всебічному розвиткові особистості учнів.



Оформити п. 1.3.1. “Постановка тактичних цілей навчання зі спеціальної підготовки” рекомендується в послідовності:

 

1. Визначення і характеристика тактичних цілей навчання.

2. Вимоги до постановки тактичних цілей навчання.

3. Таблиця постановки тактичних цілей навчання (табл. 1.3).

Таблиця 1.3

Постановка тактичних цілей підготовки фахівця (з циклу дисциплін ”…..“)

Елементи структури особистості Мета підготовки за циклом дисциплін теоретичної спеціальної підготовки
Досвід особистості Професійна спрямованість  
Професійна компетентність  
Комунікативна готовність  
Економічна ерудиція, правова компетентність  
Функціональ-ні механізми в психіці Професійна пам’ять  
Технічне мислення  
Здатність творчого підходу в рішенні технічних задач  
Типологічні властивості Здатність саморегуляції і самоаналізу  

 

Приклад постановки тактичних цілей підготовки робітника за фахом збиральника ЕМ і А – у таблиці Б 4, додатку Б; монтажника радіо і спеціального обладнання літальних апаратів − у таблиці В 4 додатку В; програміста − у таблиці Д 4 додатку Д.

 

Далі на основі тактичних цілей навчання слідує розробка програм загально професійної і професійно теоретичної підготовки фахівця.



Щоб визначити теми програми професійної теоретичної підготовки фахівця, необхідно врахувати такі фактори, як структура галузі господарської діяльності фахівця і види виконуваної їм професійної діяльності. Структурними компонентами галузі господарської діяльності фахівця є техніка, технологія, організація і керування, економіка, охорона праці, екологія, правові питання галузі, наукові дослідження.

Видами професійної діяльності робітника є технологічна й організаційна, встановлені в п.1.1.2. курсового проекту.

Причому види діяльності фахівця обмежують весь існуючий спектр знань за кожним зі структурних компонентів галузі. Так, наприклад, “техніку” можна розглядати як з погляду побудови і функціонування, так і з погляду вибору. Але тому що проектно-конструкторською діяльністю робітник займатися не буде, то останній аспект вибору технічної системи в змісті його підготовки буде відсутній. Ці розуміння варто враховувати при написанні п. 1.3.2. “Угрупування змісту теоретичного навчання і практичної підготовки” у послідовності:

 

1. Фактори, що впливають на зміст професійної теоретичної підготовки фахівця.

2. Таблиця формування набору тем професійної теоретичної підготовки фахівця (табл. 1.4)

Таблиця 1.4


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2018 год. Все права принадлежат их авторам!