Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Характеристика реакції на пробу Манту з 2ТО ППД – Л



 

Діаметр інфільтрату Характер реакції
0-1 мм Негативна
2-4 мм або є тільки гіперемія Сумнівна
5 мм і > Позитивна
17 мм та більше у дітей 21 мм та більше у дорослих   Гіперергічна
Будь-який діаметр інфільтрату з наявністю везикули, некрозу з лімфангітом або без нього

 

За допомогою проби Манту виявляють інфікованість організму та імунітет (післявакцинальний або інфекційний).

Про інфікованість організму дитини/підлітка свідчить поява віражутуберкулінової проби або її поступове наростання кожного року.

Віраж

Перехід негативної Збільшення діаметру

проби Манту в позитивну попередньої післявакцинальної реакції на

пробу Манту на 6 мм та більше

Диференціальна діагностика після вакцинного та інфекційного імунітету

 

Ознаки Післявакцинальний імунітет Інфекційний імунітет
Максимальний діаметр інфільтрату На першому році життя У більш пізні строки
Діаметр інфільтрату До 12 мм Більше 12 мм, часто гіперергічна реакція
Реакція на туберкулін З кожним роком зменшується З часом наростає
Реакція в 5-6 років Негативна Позитивна
Характер інфільтрату Нестійкий, зникає протягом тижня, не залишаючи пігментації на шкірі Стійкий, зникає в більш пізні строки, залишаючи пігментацію на шкірі

Підшкірна туберкулінова проба запропонована Р. Кохом у 1891 році.

Використовується з метою:

- диференціальної діагностики туберкульозу;

- визначення активності туберкульозного процесу.

В даний час проба практично не використовується у зв’язку з наявністю інформативніших сучасних методів діагностики.

Під шкіру /після її обробки/, в ділянці нижнього кута лопатки вводять 20-50 ТОтуберкуліну.

Залежно від стану організму і застосованої дози туберкуліну може виникнути місцева, загальна і вогнищева реакції.

Місцева через 72 години з’являється інфільтрат розміром 10-20 мм.

Загальна реакція проявляється підвищенням температури тіла, нездужанням, погіршенням стану через 6-12 годин після підшкірного введення туберкуліну.

Вогнищева реакція - це загострення туберкульозного запалення в легенях. При туберкульозі легень вогнищева реакціяможе проявлятисяпоявою чи підсиленням кашлю, збільшенням кількості мокротиння, появою або посиленням болю в грудній клітці, кровохарканням.

Модифікації проби Коха доповнюють її результати - аналізують гемограму, протеїнограму, імунологічні показники. У хворих на туберкульоз після введення туберкуліну збільшується кількість лейкоцитів /на 1000 і більше/, підвищується ШОЕ на 3 мм/год, водночас зменшується кількість лімфоцитів /на 10 клітин/. З боку білкових фракцій виявляється підвищення рівня α1 та α2 глобулінів і зменшується рівень альбумінів відповідно на 10 від похідної величини.



 

Функціональна діагностика

 

Головні задачі дослідження функції зовнішнього дихання у хворих на ТБ легень:

- оцінка стану ФЗД;

- діагностика типу і ступеня вентиляційної недостатності;

- визначення рівня порушення бронхіальної прохідності;

- визначення можливості проведення хірургічного втручання.

Головною метою електрокардіографічного обстеження хворих на ТБ:

- визначення функціонального стану міокарду;

- визначення електрокардіографічних ознак хронічного легеневого серця.

Для оцінки ФЗД, встановлення типу, ступеня вентиляційної недостатності (ВН), використовують показники: ЖЄЛ – життєва емність легень, ФЖЄЛ – форсована життєва ємність легень, ОФВ1 – об’єм форсованого видиху за першу секунду, відношення (ОФВ1/ЖЄЛ)х100%- тест Тіффно, МОШ25 – максимальна об’ємна швидкість при видиху 25% ЖЄЛ, МОШ50 - максимальна об’ємна швидкість при видиху 50%ЖЄЛ, МОШ75 - максимальна об’ємна швидкість при видиху 75%ЖЄЛ. Показники МОШ25, МОШ50, МОШ75 – відображають рівень порушення бронхіальної прохідності, а саме: МОШ25 характеризує стан прохідності крупних бронхів, МОШ50середніхбронхів, а МОШ75дрібнихбронхів.

На інші показники меншою мірою звертають увагу, через те, що вони суттєво не підвищують інформацію про стан вентиляційної функції легень.



Дослідження функції зовнішнього диханняпроводять у стані спокою чи після фізичного навантаження. Обстеження слід проводити зранку, натще або через 1,5-2 години після їжі.

Прилади, що здійснюють комп'ютерну обробку даних, автоматично за введеними антропометричними параметрами обчислюють належні величини /н.в./ таких показників як: ЖЄЛ, ФЖЄЛ, ОФВ1, ПОШ, МОШ25, МОШ50, МОШ75, МВЛ і порівнюють з ними фактичні значення.

Схема визначення типу порушень вентиляційної функції легень.

Рестриктивний тип:

ЖЄЛ < 80% н.в., ОФВ1 > 70% н.в., ОФВ1/ЖЄЛх100% >70%.

Всі швидкісні показники (МОШ50, МОШ75,) в нормі

Обструктивний тип:

ЖЄЛ > 80% н.в., ОФВ < 70% н.в., ОФВ1/ЖЄЛх100% < 70%.

Рестриктивно-обструктивний (змішаний) тип:

ЖЄЛ < 80% н.в., ОФВ < 70% н.в., ОФВ1/ЖЄЛх100% < 70%, а також зменшення швидкісних показників.

Одночасне зниження ОФВ1, ОФВ1/ЖЄЛх100% /тест Тіффно/, ПОШ, МОШ25, МОШ50, МОШ75, СОШ25-75, СОШ75-85.вказує на наявність вираженої, більш поширеної чи генералізованої бронхіальної обструкції.

Дихальна недостатність - це стан, коли не забезпечується нормальне насичення крові киснем і виведення вуглекислого газу. Тобто, про її наявність свідчить порушення вентиляційної функції і гіпоксемія.

У нормі концентрація кисню (або насичення киснем НвО2) становить 96-98%. Розрізняють три ступені гіпоксемії: І ступінь – насичення артеріальної крові киснем знижується до 90%, II ступінь - в межах 89-80%, ІІІ - від 79 до 60%. Вміст кисню у крові більше характеризує стан компенсаторних механізмів функції дихання, ніж ступінь недостатності дихання. Тому насичення крові киснем не повністю відбиває функціональну повноцінність апарату зовнішнього дихання.

Серцево-судинна система. Порушення діяльності серцево-судинної системи при туберкульозі зумовлено специфічною інтоксикацією і змінами гемодинаміки в малому колі кровообігу, що призводить до гіпертрофії правого шлуночка.

За даними Г. Відімскі для хронічного легеневого серця характерні наступні прямі та непрямі ознаки.

Прямі ознаки:

1) зубець R у V1> 5(7) мм; 2) відношення R/S у V1> 1;

3) власне відхилення в V1 - 0,03-0,05 с;

4) RV1 + SV5> 10,5 мм (індекс Соколова);

5) qR у V1за умови відсутності вогнищевих уражень міокарда;

6) неповна блокада правої ніжки пучка Гіса з зубцем RV 1> 10 мм;

7) повна блокада правої ніжки пучка Гіса з зубцем RV 1> 15 мм;

8) ознаки перевантаження правого шлуночка у V1—V 2.

Непрямі ознаки:

1) зубець R у V5< 5 мм; 2) зубець S у V5> 5 мм; 3) відношення R/S у V5< 1;

4) неповна блокада правої ніжки пучка Гіса з зубцем RV1< 10 мм;

5) повна блокада правої ніжки пучка Гіса з зубцем RV1< 15 мм;

6) відношення R/S у V5: R/S у V1< 10 (індекс Салазара-Содді-Палареса);

7) зубець Т у V1—V2негативний; 8) зубець S у V1< 2 мм;

9) легеневі зубці РIIPIII; 10) відхилення електричної вісі серця вправо;

11) тип SISIISIII; 12) співвідношення R/Q в аVR> 1.

 

 

Матеріали для самоконтролю

Питання для самоконтролю

Епідеміологія туберкульозу

1. Які показники відображають епідеміологічну ситуацію з туберкульозу?

2. Що у фтизіатрії означає поняття “інфікованість” як стан організму?

3. Який найпоширеніший шлях зараження МБТ?

4.Скласти таблицю груп населення з підвищеним ризиком захворювання на туберкульоз.

5.Написати класифікацію мікобактерій туберкульозу.

6. Який вид МБТ найчастіше викликає захврювання на туберкульоз у людини?

7.Як довго ростуть МБТ на поживних середовищах?

8.Яка фракція МБТ забезпечує їх стййкість до кислот, лугів і спиртів?

9. Що представляють собоюL-форми МБТ?

10. Яке захворювання викликають умовно патогенні МБТ?

11. Який найпоширеніший шлях зараження МБТ?

12. Що таке патогенність?

13. Що таке корд-фактор?

14. Яким чином відбувається проникнення МБТ до організму людини при контактному шляху зараження?

15. В чому полягає відмінність протитуберкульозного імунітету від імунітету при інших інфекційних хворобах?

16. Що складає основу природної резистентності до туберкульозу?

17. З яких реакцій (феноменів) складається набутий імунітет?

18. Яка основна ланка у механізмі протитуберкульозного імунітету?

19. Яка схеиматично можна відобразити специфічний імунітет?

20. Написати клінічний діагноз певної форми туберкульозу легень.


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2018 год. Все права принадлежат их авторам!