Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Цілісний педагогічний процес



Педагогічний процес цілеспрямована, змістовно наповнена і організаційно оформлена взаємодія педагогічної діяльності дорослих і дитини результатом якої є формування особистості. Структура педагогічного процесу складається з таких компонентів: основним і головним компонентом педагогічного процесу, його
об'єктом і суб'єктом, є дитина; цілеспрямована діяльність педагога, в якій він виступає одночасно як його суб'єкт і об'єкт; зміст структури педагогічного процесу становлять колективні й індивідуальні пізнавальні та практичні дії вихованців; цільовий компонент визначається державними стандартами. його організаційно-управлінський комплекс, в рамках якого здійснюються педагогічний процес; педагогічна діагностика — встановлення за допомогою спеціальних методик стану його життєдіяльності як в цілому, так і окремих його частин; — контрольно-регулювальний компонентпотребує опрацювання критеріїв ефективності педагогічного процесу.

Принципами педагогічного процесу називають певну систему вихідних,
основних вимог до навчання і виховання, виконання яких забезпечує необхідну ефективність вирішення завдань всебічного розвитку особистості.
До групи принципів організації навчально-виховного процесувідносять: принцип суспільно-цінної цільової спрямованості навчально-виховного процесу; принцип комплексного підходу, організації взаємодії різних видів дитячої діяльності; принцип зв'язку всієї навчально-виховної роботи з життям; принцип цілісного і гармонійного інтелектуально-емоційного, емоційно-вольового і діяльнісно-практичного формування особистості в процесі навчання і виховання; принцип навчання і виховання в колективі; принцип єдності вимогливості і поваги до дітей; принцип поєднання керівництва життя дітей з розвитком у них самостійності, ініціативи і творчості в навчанні і вихованні; принцип естетизації всієї діяльності і життя дітей в процесі навчання і виховання. До групи принципів безпосереднього керівництва різними видами діяльності дітей в процесі навчання і вихованнявідносяться: принцип провідної ролі навчання і виховання школярів; принцип оптимізації; принцип врахування вікових і індивідуальних особливостей дітей; принцип послідовності і систематичності у навчанні і вихованні; принцип наочності у навчанні і вихованні; принцип доступності у навчанні і вихованні; принцип міцності у навчанні і вихованні.

Закономірності педагогічного процесу є зовнішні і внутрішні. До зовнішніх відносять: обумовленість змісту педагогічного процесу соціально-економічними потребами суспільства; завдання, зміст, методи і форми педагогічного процесу залежать не тільки від потреб, а й можливостей суспільства, від умов, в яких протікає цей процес. Внутрішніми закономірностями педагогічного процесу є: виховання і навчання відіграють вирішальну роль у розвитку особистості; ефективність виховання і навчаннязалежить від того, наскільки педагогам вдалось забезпечити єдність своїх дій з діями учнів; визначальна роль діяльності і спілкування у вихованні і навчанні; врахування у педагогічному процесі вікових і індивідуальних особливостей вихованців; взаємозв'язок особистості і колективу в педагогічному процесі; закономірний зв'язок завдань, змісту, форм і методів у педагогічному
процесі.



Педагогічна технологія являє собою сукупність психолого-педагогічних настанов, які складають спеціальний підбір і порядок форм, методів, способів, прийомів, виховних засобів і визначають зміст педагогічного процесу. Педагогічна технологія є організаційно-методичним інструментарієм педагогічногопроцесу і конкретно реалізується в технологічних процесах. Технологічний процес являє собою певну систему технологічних одиниць, зорієнтованих на конкретний педагогічний результат. Технологічними процесами в теорії виховання є, наприклад, методика виховання колективу, організація учнівського самоврядування, система роботи класного керівника та ін.

Теорія виховання

Сутність і роль виховання. Закономірності, мотиви виховання. Виховання –це по-перше, соціально і педагогічно організований процес створення оптимальних умов для формування людини як особистості. По-друге, це вплив вихователя на вихованця з метою формування в нього бажаних соціально – психічних і фізичних якостей.



Мета виховання –це сукупність властивостей особистості, до виховання яких прагне суспільство. Загальною метою виховання є всебічний і гармонійний розвиток дитини.

Процес виховання це система виховних заходів, спрямованих на формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості.

Структурними елементамипроцесу виховання є: мета, зміст, завдання, форми, методи і засоби виховання, його результати, корегування результатів виховання.

Структура виховного процесу: оволодіння знаннями, нормами і правилами поведінки, формування почуттів,формування переконань, оволодіння знаннями, нормами і правилами поведінки, формування умінь і навичок у поведінці.

Специфічнимдля процесу виховання є: а) двосторонній характер; б) багатогранність завдань і змісту; в) залежність від різноманітних суб'єктивних і об'єктивних факторів; г) трудність розкриття внутрішнього світу дитини, який треба формувати; г) багатство форм, методів і прийомів, якими важко оволодіти; д) неперервність — у вихованні канікул бути не може; е) тривалість у часі —людина виховується все життя; є) поступове виявлення результатів виховних впливів.

Основні закономірності виховання:

Закономірності виховання стійкі, повторювані, об'єктивно існуючі істотні зв'язки у ньому, реалізація яких сприяє забезпеченню ефективнocтi розвитку особистості школяра.

У виховному npou;eci виявляються таш закономірності:

-виховання органічно пов'язане iз суспільними потре­бами й умовами виховання;

-людина виховуеться под впливом найрізноматніших чинників;

-результати виховання залежать вщ виховвого впливу на внутршшній світ дитини, її духовність

-визначальними у вихованш е діяльтсть та спілкування;

- ефективність виховного процесу залежить від стосунк1в в учнівському колективі;

-ефективність виховного процесу зростає, коли учні займаються самовихованням.

Мотиви виховання – це спонукальна причина дій і вчинків людини. До них належать анатомо – фізіологічні та соціально – психологічні потреби(п отреби естетичні (краса, упорядкованість, симетрія, системність, охайність, гармонія), потреби в знаннях і розумінні(допитливість, знання, усвідомлення навколишнього), потреба у самовдосконаленні (бажання стати кимось, найти собі застосування, прагнення до успіху), потреби в оцінці й престиж, статус визнання, увага, достоїнство, розуміння), потреби в захисті від насилля і погроз (соціально-економічна стабільність, наявність праці, захищеність), фізіологічні потреби в їжі, воді, теплі, рухах, здоров'ї, сні, захисті від стихійних сил.

Рушійні сили виховного процесу — це сукупність суперечностей, вирі­шення яких сприяє просуванню процесу виховання до нових цілей. Є такі суперечності: між необмеженими можливостями розвитку людської природи
і обмежуючими умовами соціального життя; між зовнішніми впливами і внутрішніми прагненнями; між впливами сім'ї, школи, громадськості, вулиці, засобів масової інформації; між організованим впливом школи і стихійним впливом оточення; між окремими впливами вчителів, які працюють у даному класі; між усвідомленнямучнемсвоїхправіобов'язків.

Етапи процесу виховання:а) виділення конкретних рис і властивостей особистості, які передбачається виховати; б) вивчення вихованця і діагнос­тика — проектування його особистості на основі зразка-ідеалу; в) засвоєння вихованцем виділених рис і властивостей; г) організація досвіду поведінки відповідно до ідеалу; г) спонукання вихованця до самостійної роботи над вдосконаленням своєї особистості.

Управління процесом вихованняце діяльність педагогів, що забез­печує планомірний і цілеспрямований вплив на вихованців. Воно передбачає: а) підбір змісту у вихованні; б) підбір форм, методів і прийомів для реалізації змісту виховання; в) організація діяльності учнів і досвіду їх поведінки; г) регулювання взаємовідносин у колективі, координація впливу на дитину вчителів, батьків і представників громадськості; ґ) керівництво самовихованням учнів; д) вивчення рівня вихованості учнів, корекція змісту і методики виховання.


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2017 год. Все права принадлежат их авторам!