Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Художньо-педагогічний аналіз музичних творів



 

На основі художньо-педагогічного аналізу відбувається послідовне, си­стематичне залучення школярів до музики, до розуміння ними її особливо­стей. При цьому кожен твір в уяві дітей повинен зберегти свою цілісність і змістовність. Досвід аналізу одного твору переноситься на інші, більш складніші твори, і це забезпечує розвиток музичної культури учнів.

Отже, аналізуючи з учнями музичні твори, радимо керуватися такими методичними вказівками:

■ учителю потрібно чітко уявляти кінцеву мету аналізу — допомогти учням ближче і глибше сприйняти твір, естетично його пережити й оціни­ти. Процес спостереження, вслухування в музику може дещо знизити емо­ційність сприймання, зате при повторному слуханні минулий аналіз сприя­тиме естетичному осягненню змісту твору;

■ доцільно починати аналіз твору відразу після прослуховування, поки його звучання ще свіже у пам'яті учнів;

■ перш ніж аналізувати музичний твір, треба, щоб у дітей створилося загальне враження про нього. Якщо музика не почута, не слід братися за її аналіз. Переходити до аналізу варто лише після того, як діти вільно висло­вилися про свої враження від музики;

■ мислення дітей повинне націлюватися на з'ясування того, якаце музи­ка, які почуття і переживання виражає, якимизасобами вона цього досягає;

■ шлях аналізу твору йде від розкриття його змісту, задуму, від загаль­ної характеристики музики — до деталей і окремих виразних засобів. У вокальних творах цей аналіз значною мірою пов'язується з поетичним те­кстом;

■ на першому етапі сприймання вчитель повинен спрямовувати увагу дітей не на окремі якості твору, а на сам процес руху, його організацію і динаміку. При повторних сприйманнях слово вчителя повинне підводити на розкриття виразних засобів, які особливо яскраво характеризують ху­дожній образ. Головна увага звертається на ті засоби, які у даному творі є провідними;

■ аналіз твору може бути більш або менш глибоким, але обов'язково правильним. Учителю слід пам'ятати про небезпеку спрощення, підміни вла­сне музичних відомостей побутовими, житейськими прикладами, подекуди далекими від музики;

■ не слід спрямовувати увагу дітей, їх уяву на пошуки у не програмному творі тотожного музиці програмного змісту. По-перше, це відволікає слухачів від основного змісту: діти захоплюються картинами, які їм малює уява, і погано слухають музику. По-друге, вони починають мислити пред­метними образами, невластивими музиці;



■ необхідно уникати поза музичних асоціацій, особливо під виглядом "програмних тлумачень", приписування композитору таких задумів і намі­рів, які не підтверджуються ні самою музикою, ні документами;

■ при пояснюванні творів слід дбати про те, щоб у дітей не виникли спрощені уявлення про музику як про мистецтво, завданням якого є лише "описувати" й ілюструвати події життя. Завдання пояснень — поглибити, закріпити і зробити осмисленішими музичні враження дітей. Пояснююче слово має бути коротким, конкретним, образним і повністю підтверджува­тися музичним текстом;

■ необхідно вчити дітей усвідомлювати почуте, розбиратися в тому, як, якимизасобами виражений в музиці її зміст, яквтілені ті думки і почуття, що схвилювали слухача, чим композитор досягнув такої сили впливу на слухачів. Щоб викликати більшу активність учнів, учителю не слід давати готові власні оцінки музики;

■ аналіз твору повинен пробуджувати уяву дітей, їхні музично-слухові уявлення, викликати правильні, — але у кожного слухача свої, — асоціації. Доцільно постійно проводити паралелі з іншими видами мистецтва, вико­ристовувати різноманітні образні висловлювання. Однак не слід перетво­рювати музику в ілюстрацію до якоїсь картини чи літературного сюжету;

■ бесіда про твір весь час повинна пов'язуватися з живим звучанням, пояснювати його. Аналіз не досягне поставленої мети при формальному підході, коли окремі елементи музичного твору розглядаються без виявлен­ня їх зв'язку з іншими, їхньої ролі у створенні художнього образу;

■ успіх і якість спостереження за музикою залежить від того, наскіль­ки зрозуміле учням завдання, поставлене перед ними. Правильно постав­лені запитання виховують уміння чути музику, розвивають музичне мис­лення.


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2017 год. Все права принадлежат их авторам!