Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Управлінська думка повоєнного періоду



Лекція 9. Розвиток управлінської думки в України в ХХ-ХХІ столітті

 

Управлінська думка повоєнного періоду

Розвиток управління в пострадянський період

Особливості формування сучасної системи менеджменту в України

 

Питання для самостійного вивчення

1. Професіоналізація менеджменту в Україні

 

 

Управлінська думка повоєнного періоду

У повоєнний період у радянській літературі з управління розвинувся напрям, що виник наприкінці 30-х років. Його визначальною рисою стало дослідження закономірностей управління "не взагалі", а пов'язаних з особливостями об'єкта управління - закономірностей планового соціалістичного виробництва.

Слід віддати належне організації цього виробництва: тривалий час воно демонструвало успішний розвиток, вирішуючи складні завдання повоєнного відновлення народного господарства величезної країни, забезпечуючи досягнення високих темпів її економічного зростання й подолання тяжких проблем соціального розвитку. До кінця 50-х років у СРСР окреслилося також поступове подолання існуючого раніше негативного ставлення до застосування математичних методів у економіці.

Незважаючи на величезний інтерес радянських учених до проблеми управління, наявність значної кількості літератури на цю тематику, оцінка радянської теорії управління (менеджменту) цього періоду є радше негативною, ніж позитивною.

Під впливом подальшого погіршення реальних процесів господарювання, відставання в економічному суперництві з ринково організованими системами до кінця 80-х років управлінська думка в СРСР, як і політична економія соціалізму, що трактувалася догматично, остаточно втратила здатність формувати власну теоретичну базу. Дедалі менше вона демонстру­вала новаторські підходи у розв'язанні практичних завдань управління. Свідченням цього стала неефективність реформ 1957 року (заміна галузевих міністерств радами народного господарства (раднаргоспами) - місцевими територіальними органами господарського управління), 1965 року (розширення господарської самостійності підприємств) і другої половини 70-х років (удосконалення господарського механізму).

З узагальнення досвіду господарських реформ у СРСР випливають два головних уроки.

Перший.Глибокі перетворення в управлінні економікою не можуть бути реалізовані без відповідних змін у політичній системі, соціальній і духовній сферах.



Другий.Докорінне оновлення методів господарювання може відбутися лише в тому разі, якщо реорганізація їх буде комплексною, охопить усі сторони управління, господарський механізм у цілому і якщо буде послідовно (без необгрунтованого забігання наперед або відставання в перетворенні окремих ланок економіки) втілюватися в життя прийнята концепція.

Проте в період горбачовської "перебудови" жоден з уроків не був належним чином врахований при здійсненні радикальних перетворень господарського механізму. Економіка колишніх радянських республік опинилася в глибокій кризі, відбувся демонтаж системи державного управління економікою, держава була усунута від управління процесом переходу до ринкових відносин. Відбувся перехід до іншої політичної системи, розпад СРСР.

Відповідно до цього управлінська наука розвивала фундаментальні положення, що обґрунтовують необхідність централізації управління, моноцентричної системи господарю­вання, прямого управління підприємствами з боку держави, обмеження господарської самостійності підприємств, жорсткої системи розподілу і зв'язків між підприємствами. Українська система менеджменту наприкінці XX ст. представлена на рисунку 41.

[414]


Рис. 41. Вітчизняна система менеджменту наприкінці XX ст.

Ця система поглядів висвітлювалася в теоретичних розробках і практиці управління соціалістичним виробництвом. Управління економікою СРСР було побудоване за типом однієї великої фабрики з підрозділами і філіями по всій величезній території країни. Звідси - колосальна бюрократизація і командно-адміністративний характер системи управління, з яким ми підійшли до початку економічних реформ. На нинішньому етапі Україна послідовно впроваджує ринкові реформи, що мають забезпечити добробут і свободу громадян, економічне відродження країни, зростання вітчизняної економіки.

 


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2018 год. Все права принадлежат их авторам!