Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Школи управління й основні підходи до його вивчення



 

Сьогодні відомо чотири підходи до вивчення науки управління, які внесли суттєвий вклад в розвиток та практику управління:

1. Процесний підхід – розглядає управління як безперервну серію взаємопов’язаних управлінських вункцій

2. Системний підхід – підкреслює, що керівникі повинні розглядати організацію як сукупність взаємопов’язаних елементів, таких, як люди, структура, задачі та технології, що орієнтовані на досягнення різних цілей в умовах зовнішнього середовища, що змінюється.

3. Ситуаційний підхід – концентрується на тому, що придатність різних методів управління визначається ситуацією. Оскільки існує велика кількість факторів як в самій організації, так і в навколишньому середовищі, не існує єдиного «кращего» способу управліти організацією. Найефективнішим методом в конкретній ситуації є метод, який більш всього відповідає даній ситуації.

4. Підхід з позиції відокремлення різних шкіл:

В першій половині ХХ століття получили розвиток чотири чітко помітні школи управлінської думки. Хронологічно вони можуть бути перераховані в наступному порядку:

1. Школа наукового управління (1885-1920)

2. Адміністративна школа(1920-1950)

3. Школа людських відносин (1930-1950) та поведінкові науки (1950 – і дотепер)

4. Школа наукового управління (або кількісна школа) (1950 – і дотепер)


  Школа управління Представники Основна думка (ідея) Вклад кожного направлення
Ці школи з’явились, коли психологія знаходилась ще в стадії зародження Школа наукового управління (1885-1920) Фредерік Тейлор (1856-1915), Френк і Ліліан Гілберт, Генрі Ганнт Використовуючи спостередження, вимірювання, логіку й аналіз можно удосконалити багато операцій ручної праці, добиваючись їх ефективного виконання. Недолік:займались підвищенням ефективності на рівні нижче управлінського (лише безпосередньо робітники – виконавці) 1. Використання наукового аналізу для визначення кращих способів виконання задачі 2. Відбір працівників, які краще всього підходять для виконання задач, та забезпечення їх навчання 3. Забезпечення працівників ресурсами, які необхідні для ефективного виконання їх задач 4. систематичне та правильне використання матеріального стимулювання для підвищення продуктивності 5. відокремлення планування та обміркування від самої роботи
Класична (або адміністративна) школа управління (1920-1950) Анри Файоль (1841-1925), Ліндел Урвік, Джеймс Муні, Макс Вебер Розробка підходів до вдосконалення управління організацією в цілому за допомогою створення універсальних принципів та функцій управління. 14 принципів А.Файоля. Недолік: її представники мало уваги приділяли соціальним аспектам управління. 1. Розвиток принципів управління (повноваження та відповідальність, дисципліна, єдиночаліє, винагорода персоналу, справедливість тощо) 2. Опис функцій управління (управляти, передбачати, організовувати, розпоряджатись, координувати, контролювати) 3. систематизований підхід до управління всією організацією.

 



 

  Школа людських відносин (неокласична школа) (1930-1950) Мері Паркет Фолетт Елтон Мейо Цей рух зародився у відповідь на нездатність повністю усвідомити значення людського фактору як основного елементу ефективності організації. Інколи працівники реагують значно сильніше на тиск з боку колег по групі, ніж на бажання керівництва та матеріальні стимули. Дослідники психологічної школи вважали, що якщо керівництво виявляє велику турботу за своїх працівників, то й рівень задоволеності їх буде зростати, а це приведе до підвищення продуктивності. 1. Застосування прийомів управління міжособистими відносинами для підвищення стипуню задоволеності та продуктивності. 2. Застосування наук про людську поведінку до управліня та формування організації таким чином, щоб кожний робітник міг бути повністю використан у відповідності з його потенціалом
  Поведінкові науки (1950-і дотепер) Крис Арджирис, Ренціс Лайкерт, Дуглас Мак-Грегор Фредерік Герцберг Ця школа зосереджувалась перш за все на методах налагодження міжособистих відносин, дослідники вивчали різні аспекти соціальної взаємодії, мотивації, характеру влади та авторитету, організаційної структури, комунікації в організаціях, лідерства, зміни змісту роботи та якості трудового життя. Основною метою цієї школи було підвищення ефективності організації за рахунок підвищення ефективності її людських ресурсів.
  Школа науки управління (або кількісний підхід) (1950 – і дотепер)   Пов’язана з розвитком кібірнетики 1. поглиблення розуміння складних управлінських проблем завдяки розробці та застосування моделей (економіко-математичних) 2. Розвиток кількісних методів в допомогу керівникам, що приймають рішення в складних ситуаціях

 




Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2017 год. Все права принадлежат их авторам!