Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Формули для редукування напрямів і відстаней



 

Під редукуванням напрямів і відстаней розуміють перехід від напрямів і довжин геодезичних ліній на еліпсоїді до відповідних їм величин на площині. Редукція напрямів полягає у визначенні поправки за кривину зображення геодезичної лінії на площині, а редукція відстаней - знаходженні різниці довжини геодезичної лінії та хорди зображення геодезичної лінії. Після введення цих редукцій у виміряні величини, які приведені на поверхню еліпсоїда, ми отримаємо геодезичну мережу, редуковану з еліпсоїда на площину.

На практиці редукування мережі 1–го класу на площину проводиться тільки в окремих випадках і не має широкого розповсюдження, тому при виводі формул будемо орієнтуватися на мережі нижчих (2-4) класів.

Для редукування напрямів вважатимемо, що AB є геодезичною лінією на поверхні еліпсоїда в складі деякої замкнутої геодезичної фігури ABDC (рис. 4.5.б).

 

 
 

 

 


а) б)

Рис.4.5

Нехай геодезична лінія AB зображена на площині в виді кривої (рис. 4.5.а). Кути в точках і між дотичними до кривої і хордою позначимо через і . Координати точок і позначимо через і . Нехай точки і є основами ординат точок і відповідно. Із-за конформності проекції фігури ABCD і A’B’C’D’ будуть подібними, а відповідні кути у них рівними. Суми внутрішніх кутів складуть:

· на еліпсоїді ;

· на площині .

Значить, , тобто сферичний надлишок рівний сумі поправок взаємнообернених напрямів. Як відомо (див. розділ 3), сферичний надлишок визначається формулою

 

 

де - площа фігури A’B’C’D’; .

Тоді

 

 

Приймаючи наближено, , отримуємо

. (4.30)

 

На практиці потрібно знати не тільки величину кута для даного напряму, але і як ввести його в цей напрям, щоб перейти на площині від кривих ліній до їхніх хорд. Оскільки відрахування кутів ведеться за ходом годинникової стрілки, то із рис. 4.5.а) легко видно, що для переходу від напряму до хорди кут при точці потрібно відняти від напряму , а при точці - додати до напряму . Отже, поправки і у взаємні напрями мають протилежні знаки:

 

(4.31)

 

Формулами (4.31) користуються для редукування напрямів в тріангуляції 3 класу і нижче.

Поправки за редукцію алгебраїчно віднімаються від виміряних напрямів.

Значення редукованих плоских кутів A’,B’ і C’ за виміряними на фізичній поверхні і приведеними на еліпсоїд кутами A,B і C трикутника ABC отримують наступним чином



 

 

 

Сума поправок за редукцію кутів трикутника рівна його сферичному надлишку з оберненим знаком, що служить контролем обчислення та . Справді,

 

 

В тріангуляції 2-го класу для обчислення поправок за кривину зображення геодезичних ліній застосовують більш точні формули, які приведемо без доведення

 

(4.32)

 

де - середній радіус кривини, обчислений за широтою середньої точки заданої геодезичної лінії.

Як видно з наведених формул, для обчислення редукцій повинні бути відомі плоскі прямокутні координати початкового і кінцевого пунктів. Визначимо необхідну точність цих координат. Для цього достатньо дослідити формулу (4.30). Продиференціювавши дану формулу за координатами і , знаходимо

 

.

 

Позначивши , отримаємо

 

.

 

Нехай:

· для тріангуляції 2-го класу км (на краю шестиградусної зони); км, тоді м;

· для тріангуляції 3-го класу км; км, тоді м.

Стосовно опрацювання кутомірних вимірювань нижчих класів (розрядів), то поправки за кривину (в межах шестиградусних зон) можна обчислювати за наближеною формулою:

 

,

 

а наближені координати пунктів можна вибрати із карти або схеми геодезичної мережі.

Нижче наводиться таблиця абсолютних величин поправок (редукцій) за кривину зображення геодезичної лінії для різних значень та

Таблиця 4.1

км   ,км          
0.6” 1.2” 1.9” 2.5” 3.2”
1.3” 2.5” 3.8” 5.1” 6.4”
2.5” 5.0” 7.7” 10.1” 12.6”

 

Як видно із таблиці 4.1, в знімальних мережах ( км) поправками за кривину, через їх незначні величини, в порівнянні з похибками вимірювання кутів, можна нехтувати.



Перед виводом формул для редукцій відстаней розглянемо спочатку питання про різницю в довжинах зображення дуги геодезичної лінії на площині та хорди , шо стягує цю дугу.

       
   
Нехай на рис.4.6 - зображення дуги геодезичної лінії на площині; - її хорда; - кут між хордою і початковим елементом дуги . Тоді можемо записати Згідно таблиці 4.1, значення кута при стандартних довжинах сторін геодезичних мереж. Тому для малих кутів можемо записати Отже, з похибкою на величину можна прийняти, що , тоді
 
 

 


Рис.4.6

 

 

Із (4.12) можемо записати інтеграл

 

, (4.33)

 

де масштаб визначається формулою (4.29).

Знайти інтеграл (4.33) в замкнутій формі надзвичайно трудно, поскільки масштаб зображення є досить складною функцією довжини геодезичної лінії. Проте такі фактори як порівняно невелика довжина геодезичної лінії (<30 км) і незначне віддалення від осьового меридіану ( ) спрощують задачу знаходження інтегралу (4.33), і її розв’язання можна буде шукати наближеними методами.

Одним із наближених методів обчислення вказаних означених інтегралів є чисельний метод. Конкретно для даного випадку можна застосувати формулу Сімпсона, розділивши інтервал інтегрування на дві частини. Тоді інтеграл (4.33) може бути представлений наступним наближенням

 

(4.34)

 

де

 

(4.35)

 

Якщо обчислення проводяться з геодезичними координатами, то для масштабів зображення можна використати формулу (4.27)

При довжинах ліній, що не перевищують 30 км, у всіх трьох виразах для масштабу зображення радіус кривини можна обчислювати тільки для середньої точки, а в членах четвертого порядку прийняти .

Для ординат можемо записати такі очевидні співвідношення

 

 

Підставивши в рівняння (4.34) вирази для масштабів (4.35) та використавши приведені вище співвідношення, отримаємо остаточну формулу

 

(4.36)

 

Із отриманої формули видно, що лінія на площині в проекції Гаусса-Крюгера завжди довша від ліній, що зображуються з еліпсоїда. Третій і четвертий члени формули (4.36) при км (максимально можливі значення на краю шестиградусної зони) і км складають 6 і 8 мм відповідно, тому в роботах, де не вимагається висока точність або коли розміри зони є меншими ( ), можна користуватися формулою

 

. (4.36’)

Підрахуємо тепер, з якою похибкою допустимо знати в (4.36) ординату середньої точки редукованої лінії.

При похибці в , рівній , отримаємо в похибку , згідно (4.36’), рівну

 

 

звідки

 

.

 

Якщо поставити вимогу, щоб не перевищувало 0.001 м, то, приймаючи км, км і км, отримаємо, що м.

 


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2018 год. Все права принадлежат их авторам!