Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






ХХ з’їзд КПРС та його наслідки у суспільному житті



У лютому 1956р. в Москві на ХХ з’їзді КПРС, що проходив у закритому режимі М.Хрущов у доповіді «Про культ особи і його наслідки» засудив культ одноосібного керівника в особі Й.Сталіна. Більшість істориків та політиків вважають цей крок Хрущова вимушеним – для збереження авторитету партії та радянської влади, а ще, щоб перекласти відповідальність з себе та інших керівників на одну особу за невинну смерть мільйонів репресованих людей та цілих народів. Якби там не було, але з’їзд засудив репресивну політику сталінського режиму і проголосив курс на демократизацію суспільства. Перетворення в СРСР за участі М.Хрущова не торкалися основ існуючої системи – командно-адміністративна система залишалася, але її головний принцип – централізм зазнав значної трансформації і назавжди втратив свою жорсткість та звірячість до людей.

Після усунення М.Хрущова від влади у 1964р. централізм був відновленим, але став більше схожим на багато поверхневий бюрократизм – комбінація партійного з чиновницьким управлінням на загальносоюзному і республіканському рівнях.

30 червня 1956р. доповідь М.Хрущова була опублікована у центральній пресі, щоправда зі скороченням і в пом’якшеному вигляді. Це стало поштовхом для масової реабілітації репресованих, в т.ч. посмертно. Звичайно, наслідки розвінчування культу особи мали глибший аспект, ніж розраховував сам Хрущов і керівництво партії. Серед громадян з’явилася відкрита критика радянської влади і КПРС, особливу діяльність тут розгорнули вчені та журналісти. Свій внесок зробили принципіальні противники радянської влади, в т.ч. й ті, що перебували за кордоном та іноземні розвідники. Саме тому, збагнувши можливі наслідки ХХ з’їзду, влада у 1958р. прийняла закон «Про кримінальну відповідальність за державні злочини», зі статтею за антирадянську агітацію та пропаганду. З початку 60-х рр. М.Хрущов став нав’язувати суспільству новий культ власної особи, що у сумі з його прорахунками в економіко-соціальній сфері стало причиною усунення від влади.

III. Повторення вивченого:

1. В якому значенні вжито слово «лібералізм»? Що включає політика лібералізму?

2. Наведіть основні напрями політики лібералізації в Україні середини 50-х рр.

3. Яке значення для суспільно-політичного життя мав ХХ з’їзд КПРС?

Тема 18: Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953-1964рр.)

План заняття №43

1. Економіко-соціальні перетворення (позитивні та негативні аспекти) в процесі лібералізації суспільно-економічного життя в Україні.



2. Поразка хрущовських реформ: причини і наслідки.

I. Повторення вивченого. Експрес -тест: Україна у перші повоєнні роки 1945-1960рр.

1. Які українські землі увійшли до складу єдиної території УРСР у продовж 1944-1945рр.?

а) Північна Буковина.

б) Закарпаття.

в) Східна Галичина.

2. Польсько-радянська операція «Вісла» передбачала переселення етнічних народів:

а) Поляків.

б) Українців.

в) Румунів.

3. Процес «збирання» українських земель завершився приєднанням:

а) Буковини.

б) Закарпаття.

в) Криму.

4. Представництво України у міжнародних повоєнних організація розпочалося з:

а) Утворення ООН.

б) Утворення МВФ.

в) Проголошення незалежності.

5. Що позначають терміном «ножиці цін»?

а) Зростання промисловості за рахунок сільського господарства.

б) Розвиток сільського господарства за рахунок промисловості.

6. З приєднанням Західних земель до УРСР їх економічний розвиток прискорився чи ні?

а) Так.

б) Ні.

7. З приєднанням Західних земель до УРСР їх національно-культурний розвиток прискорився чи ні?

а) Так.

б) Ні.

8. Що позначає термін «жданівщина»?

а) Підтримка розвитку української культури.

б) Гальмування українських культурних процесів.

9. Лібералізація соціально-політичного життя в Україні означало:

а) Розширення свободи політичних та економічних суб’єктів.

б) Звуження свободи політичних та економічних суб’єктів.

10. ХХ з’їзд КПРС прискорив процеси лібералізації політичного та економічного життя чи навпаки?

а) Прискорив.

б) Загальмував.

 

1.2. Актуальність матеріалів.

II. Економіко-соціальні перетворення в умовах лібералізації суспільно-політичного життя в Україні.



Позитивні аспекти:

ü Децентралізація керівництва економічно запровадження у 1957р. Управління з центру було передано 11 економічних районним організаціям.

ü Підвищення самостійності колгоспів і радгоспів.

ü Збільшення інвестування на розвиток науки і техніки.

ü Збільшення закупівельних цін на зерно (у 7 раз), картоплю (у 8 раз), продукцію тваринництва (у 5,5 раз). Сільське господарство на кінець 50-х рр. вперше стало рентабельним.

ü Зростання обсягів сільськогосподарської продукції (до 65% на 1958р.).

ü Пенсійна реформа: зростання пенсій у 2 рази за віком, 1,5 рази за інвалідність.

ü Нарахування та виплата пенсій колгоспникам.

ü Зростання відрахувань із загальносоюзного та республіканського бюджетів на розвиток охорони здоров’я. освіти на усіх рівнях.

ü Збільшення інвестицій на житлове будівництво як у місті так і в сільській місцевості (відповідно у 17 і 14 разів).

ü Скорочення тривалості робочого дня до 7 годин.

Негативні аспекти:

ü Непродуманість наслідків реформ, особливо у сільському господарстві та у тривалості робочого дня. У сільському господарстві: поширення кукурудзи, утворення надвеликих адміністративно-територіальних господарських комплексів. Це привело до падіння виробництва після 1958р. Посуха 1963р. поставила населення СРСР перед проблемою можливого голоду. Уперше СРСР став закуповувати зерно і були введені картки на хліб.

ü Конфіскаційна грошова реформа 1961р., що значно понизила рівень життя. У кількох містах СРСР прокотилася хвиля страйків. У Новочеркаську демонстрація була розстріляна військами та роздавлена танками.

ü Незбалансованість розвитку галузей економіки: менше приділялося уваги виробництву споживчих товарів і послуг.

ü Передача техніки з колишніх МТС колгоспам і радгоспам, здійснювалася з примусовим викупом без відстрочки, що стало причиною вимивання коштів з бюджетів с/г виробників.


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2017 год. Все права принадлежат их авторам!