Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Українське мистецтво і духовне життя 1917-1921 років



 

Літературний процес.

Літературний процес цього періоду пов’язаний як з іменами вже відомих письменників і поетів, так і з новими іменами, талант яких почав розвиватися в умовах революції та визвольних змагань. Політичні симпатії більшості з них були на боці українських національних партій: Олександр Олесь, Остап Вишня, Володимир Сосюра, Григорій Чупринка, та ін. Останній, Г.Чупринка, у 1917 році написав «Єдність і згода, право й свобода – доля найкраща народа». У 1921 році Г.Чупринка загинув у боротьбі з більшовиками.

Не всі з них залишилися в Україні. Частина зазнала гіркої долі емігрантів, як, наприклад, О.Олесь.

Серед молодих літературних дарувань у часи української революції в історії літератури відзначають Павла Тичину («Золотий гомін», «Сонячні кларнети»). Тичина разом з А.Ніковським та С.Єфремовим був співредактором популярної газети «Нова Рада».

У цілому, для періду 1917-1921 років, у літературі, особливо поезії, характерним було панування романтизму. Крім П.Тичини, яскравим представником жанру «романтизм» в Україні, були В.Сюсюра («Третя рота»), В.Чумак («Заспів»). В.Чумак у листопаді 1919 року був розстріляний денікінцями, а його збірка віршів опублікована посмертно.

Під час буремних подій революції молоді та відомі літератори об’єднувалися у різноманітні гуртки. Самим відомим було літературне угрупування «Неокласиків» навколо журналу «Книгар: М.Зеров, П.Филипович, М.Рильський, М.Драй-Хмара та інші.

Частина молодих українських митців приєдналася до літературного напряму «символізм». Серед них: П.Тичина, Я.Савченко, Д.Загул та ін.

Відомим представником ще одного напряму тих часів – «пан футуризм» - був М.Семенко («Картка», мініатюра).

 

§2.2. Театральне, музичне та образотворче мистецтво.

У 1917-1921 рр. відчутних змін зазнала театральна справа. За часів Гетьманату був заснований Український театр драми та опери, виник ряд інших творчих колективів. На жаль, діяльність більшовиків в театральній сфері була позначена трансформацією національних театрів з «ідейно-ворожих» в соціалістичні. У серпні 1919 року Український театр перейменовано у Перший театр Української Радянської Республіки ім.Шевченка. Та театральне життя не припиняється. Саме у цей час розкрився талант молодих майстрів сцени О.Сердюка, К.Кошевського і особливо Леся Курбаса, який у 1920 році створив виставу за поемою Т.Шевченка «Гайдамаки». Працювали в театрі й корифеї сцени.



У 1919 році був заснований Новий драматичний театр імені І.Франка, на чолі якого став Гнат Юра. У 1923 році переїхав у Харків, а в 1926 році назад у Київ.

У містах і селах виникло багато оркестрів, народних інструментів, хорових капел. У 1918 році за гетьмана було засновано Державний симфонічний оркестр під проводом О.Горілого, що у 1919 р. виступав як Республіканський симфонічний оркестр імені М.Лисенка.

У 1920 році на базі музично-драматичної школи ім. М.Лисенка було створено Київський музично-драматичний інститут. Там працювали видатні композитори М.Леонтович, Я.Степовий, Л.Ревуцький, Г.Верьовка та інші.

Визначним явищем в історії українського мистецтва було утворення Української академії мистецтв. Цьому активно сприяли Центральна Рада на чолі з М.Грушевським. Відкриття відбулося 5 грудня 1917 року. Першими членами Академії мистецтв були: М.Бойчук (ректор), Михайло Жук, Василь і Федір Кричевські, Георгій Нарбут.(сім’я Нар бутів й сьогодні є впливовою у архітектурних організаціях України).

У жовтні 1918 року в Ромнах на Сумщині відкрито перший в Україні пам’ятник Т.Шевченку (автор І.Кавалерідзе).

У 1919-1920-х роках почалося виконання радянського монументальної пропаганди. У травні 1919 року опубліковано декрет РНК УСРР «Про знесення з майданів та вулиць пам’ятників, збудованих царям та царським посіпакам» - і знесли. Чимало знесли і витворів мистецтва.

III. Завдання для самоконтролю:

1. Які чинники зумовили розвиток української культури після Лютневої революції 1917 року?

2. Що таке «Просвіти», як протягом революції змінювався характер їх діяльності?

3. Охарактеризуйте зміни у загальноосвітній і вищій школах в Україні 1917-1921 років?

4. Назвіть українських літераторів, що почали творити у 1917-1921 роках. Які літературно-художні напрями вони представляли?



5. З якими іменами пов’язаний розвиток театрального мистецтва в Україні даного періоду?

6. Коли і з якою метою була утворена Українська академія мистецтв?

 

Тести (репродукція):

1. Кожен політичний режим, що утверджувався в Україні 1917-1921 роках прагнув вести загальнонаціональну лінію у галузі культури: так чи ні?

2. «Просвіти» у 1917-1921 роках мали мали національне вираження чи інтернаціональне?

3. Кількість початкових та середніх навчальних закладів за роки української революції зросла: так чи ні?

4. Радянська влада сприяла розвитку та українізації шкіл у 1917-1921 роках: так чи ні?

5. Як називався політичний режим в Україні, що сприяв заснуванню української академії наук?

6. Що об’єднувало у 1917-1921 роках Павла Губенка (Остапа Вишню), Володимира Сосюру, Павла Тичину?

7. Що таке «романтизм», «неокласицизм», «символізм», «пан футуризм»?

8. Хто створив першу українську виставу на основу поеми Т.Шевченка «Гайдамаки»?

9. Українська академія мистецтв була заснована Центральною Радою чи більшовиками?

10. Радянська влада сприяла розвитку церковного життя: так чи ні?


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2018 год. Все права принадлежат их авторам!