Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Українська держава доби Гетьманату Павла Скоропадського



Після проголошення Гетьманату було обрано новий уряд – головним чином із крупних поміщиків і військових. Керівником уряду було обрано спадкоємця давнього козацького роду Федора Лизогуба.

Основні напрями політики уряду Скоропадського:

· Україна була проголошена монархією у формі гетьманату.

· Власність поміщиків на землю, фабрикантів і заводчиків відновлювалася, а збитки, які вони одержали під час революції відшкодовувалися.

· Налагоджувалася робота адміністрації в Києві та на місцях: повітах і волостях.

· Політичні партії лівого спрямування заборонялися, а також мітинги, демонстрації, страйки.

· Створювалася українська регулярна армія.

· Прийнята програма, яка успішно виконувалася, розвитку української освіти: шкіл, гімназій, університетів, академій, видавництв.

· За Гетьманату П.Скоропадського було створено першу українську національну академію наук. Її президентом було обрано В.І. Вернадського, який на цій посаді перебував аж до 40-х років. Помер академік у 1945 році.

· Проводилася активна зовнішня політика – Українську державу визнали 30 країн, у 23 країнах вона мала своїх послів. Навіть з Росією було укладено угоду про добросусідські відносини.

 

У більшості випадків влада гетьмана контролювалася окупантами, прямо підтримувалася у боротьбі з непокірними громадянами і лівими партіями. Незадоволені політикою гетьмана об’єдналися навколо Українського Національного Союзу. 13 листопада 1918 року на засіданні УНС було проголошено створення опозиційного уряду на чолі з письменником В.К.Винниченком (ввійшли С.Петлюра, Ф.Швець, Ф.Андрієвський, А. Макаренко).

Проти гетьманату виступили також і українські більшовики. У липні 1918 року вони створили Комуністичну партію більшовиків України – КП(б)У, яка визнавала себе складовою частиною РКП(б). слід додати, що у народі авторитет КП(б)У дуже швидко став зростати, особливо йому припали гасла про фабрики і землю. КП(б)У була неоднорідною за складом, але прихильники національної незалежної держави були у меншості.

Гетьманат проіснував недовго. 11 листопада 1918 року офіційно закінчилася I Світова війна, при чому поразкою Четвертного Союзу. Цьому сприяли також революції у Австрії та Німеччині. Почалася евакуація окупаційних військ. Раднарком Росії скасував угоди Брестського миру, в тому числі і визнання незалежності України.

Втративши підтримку німців та австрійців, гетьман Скоропадський перейшов на сторону білогвардійців на чолі з А.Денікіним, який очолював потугу за відновлення в Росії монархії.



У відповідь на дії П.Скоропадського, фактично зраду українським інтересам, Директорія об’явила початок повстання. Це ж саме 28 листопада зробили українські більшовики і до грудня 1918 року при підтримці Росії захопили владу на більшій частині території України.

14 грудня війська Директорії увійшли в Київ. Цього дня П.Скоропадський зрікся влади і виїхав у Німеччину. В Україну було відновлено УНР.

 

III. Завдання для самоконтролю:

1. Що змусило ЦР піти на переговори з Четвертним Союзом?

2. Якими для України були результати мирної угоди в Брест-Литовську?

3. Як відбулось падіння ЦР та УНР і встановлення в Україні Гетьманату на чолі з П.Скоропадським?

4. Назвіть основні напрямки діяльності уряду П.Скоропадського. Які з них можна визнати успішними?

5. Що таке Директорія і як відбулося відновлення УНР?

 

Тест на хронологічну пам’ять:

1. 7 листопада 1917 року – III Універсал.

2. 4 грудня 1917 року – Ультиматум РНК, Всеукраїнський з’їзд Рад.

3. 11-12 грудня 1917 року – альтернативний з’їзд Рад у Харкові.

4. 16 січня 1918 року – бій під Крутами.

5. 26 січня 1918 року – захоплення Києва більшовиками.

6. 27 січня 1918 року – Брест-Литовська угода.

7. 29 квітня 1918 року – Державний переворот і встановлення Гетьманату.

8. 11 листопада 1918 року – завершення Першої Світової війни.

9. 13 листопада 1918 року – створення опозиційного уряду проти Гетьманату.

10. 14 грудня 1918 року – встановлення Директорії і відновлення УНР.

 

 

Тема 12: «Українська державність в 1917-1921 роках».

План заняття №27

1. Утворення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР).



2. Злука УНР і ЗУНР.

3. Поразка Директорії.

4. Встановлення радянсько-більшовицької влади в Україні та розгром армії А.Денікіна.

5. СРС. Наш край у часи української революції (1917-1921).

 

I. Актуальність матеріалів. Повторення вивченого.

Утворення ЗУНР.

До жовтня 1918 року західноукраїнські землі перебували у складі Австро-Угорської імперії. У жовтні 1918 року імперію охопили революційно і, як правило, національно визвольні рухи. 11 листопада Австро-Угорщина визнала поразку у Першій Світовій війні. З цього часу на землях колишньої імперії розпочався процес відновлення державності: чехами і словаками (Чехословакія), угорцями, сербами, боснійцями, хорватами, поляками, і що важливо для нас – українцями.

18 жовтня 1918 року українські політичні діячі і церковні ієрархи у Львові створили Українську Національну Раду на чолі з Євгеном Петрушевичем. Мета – об’єднати західноукраїнські землі.

Важливу допомогу Укр. Нац. Раді надавав Військовий комітет, створений у вересні із офіцерів-українців австрійської армії та українських січових стрільців.

1 листопада з ініціативи Військового комітету розпочався виступ солдатів –українців, активно підтриманий населенням.

2 листопада австрійський комітет передав владу Національній Раді. Наміри Нац. ради:

§ Земельна реформа;

§ Національна армія;

§ Робітниче законодавство;

§ Соціальне забезпечення.

9 листопада створено західноукраїнський уряд на чолі з Костем Левицьким, згодом Сидором Голубовичем.

13 листопада – Укр.. Нац. Рада затверджує самостійність держави ЗУНР із столицею у Львові. (Східна Галичина, Закарпаття, Буковина).

По закону із 13 листопада 1918 року вся влада належала народу, а президентом республіки обрали С.Петрушевича. Державною мовою проголошувалася українська. У грудні 1918 року польські загони під проводом ставленика США, Англії та Франції Ю.Пілсудського розпочали відкриту агресію проти ЗУНР. Поляки виставили претензії на Східну Галичину аж до Чорного моря. На сході України тиснули більшовики – УНР на чолі з Директорією оборонялися із усіх сил.

Цілком логічно, щоб вистояти треба було об’єднуватися. Це сталося 22 січня 1919 року в Києві – проголошено Акт Злуки УНР та ЗУНР. З цього дня відзначається День Соборності України.

Але вийшло не так, головним чином через неправильну політику щодо об’єднання Директорії. Точніше уряд УНР Директорія, щоб устояти перед натиском більшовиків, зрадив ЗУНР та її населення – заключив угоду про союз з Польщею. 4 грудня 1919 року Є.Петрушевич денонсував Акт Злуки.

У липні 1919 року Схудну Галичину захопили та окупували польські війська. Уряд ЗУНР емігрував у Відень. Армія ЗУНР – Українська Галицька Армія перейшла на сторону УНР і злилася з її військом.

15 березня 1923 року країни Антанти закріпили Східну Галичину за Польщею. Ще раніше у 1921 році це зробила Росія на Ризькій угоді.

 

Поразка Директорії.

 

Після Акту Злуки у Києві до 29 січня працював трудовий конгрес, на якому більшість висловилася за демократичний лад в Україні. Влада належала Директорії:

а) законодавча – Трудовому конгресу;

б) виконавча – Раді Народних Міністрів;

в) на місцях – трудовим радам селян, робітників та інтелігенції.

 

Свої наміри Директорія привести у життя не змогла. Наступ більшовиків змусив військо Директорії покинути Київ і перебратися до Вінниці (2 лютого 1919 року). У червні 1919 року Директорія контролювала смугу завширшки 10-20 км між поляками і більшовиками. Які ж причини поразки Директорії?

1. Внутрішні протиріччя між групою В.Винниченко і групою С.Петлюри. Винниченко був прихильником союзу з більшовицькою Росією, а Петлюра – з Польщею та Антантою.

2. Проголошені права трудового народу Директорія не поспішала вводити в дію.

3. Невдала зовнішня політика на обидва боки. До того ж, проти Директорії виступила армія А.І.Денікіна, яку суттєво підтримувала Антанта (Англія, Франція, США).

4. Величезна військова потуга народного ополчення під проводом Н.Махна, загони так званих «зелених» (заможних селян) та отамана Григор’єва перейшли на бік більшовиків.

 


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2018 год. Все права принадлежат их авторам!