Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВІ ЗАСОБИ ЗАХИСТУ АВТОРСЬКОГО ПРАВА І СУМІЖНИХ ПРАВ



 

Цивільно-правова охорона авторського права і суміжних прав в Україні передбачена Цивільним кодексом України (статті 431 і 432, глави 36 і 37), Законом України “Про авторське право і суміжні права”.

Охороні підлягають усі твори, як оприлюднені, так і неоприлюднені, як завершені, так і незавершені, незалежно від їх призначення, обсягу, мети (освіта, інформація, реклама, пропаганда, розваги тощо).

Авторське право поширюється на твори науки, літератури і мистецтва, що є результатом творчої діяльності. Авторським правом однаковою мірою охороняються і шедеври, і низькопробні твори. Призначення авторського права полягає не в тому, щоб відбирати достойні твори, а в тому, щоб забезпечити інтереси автора твору в тих випадках, коли його твір може бути використаний іншими особами.

Авторським правом охороняються як оприлюднені твори, так і неоприлюднені твори. Однак, якщо неоприлюднені твори охороняються законом без будь-яких винятків, оприлюднені твори, в деяких прямо передбачених законом випадках, можуть бути використані зацікавленими особами без згоди автора. Оприлюднення (розкриття публіці) твору – це здійснена за згодою автора чи іншого суб’єкта авторського права дія, що вперше робить твір доступним для публіки шляхом опублікування, публічного виконання, публічного показу, публічної демонстрації, публічного сповіщення тощо.

Об’єктом авторського права є не тільки твір в цілому, а й частина твору, яка є результатом творчої діяльності й може бути використана самостійно, а також незавершений твір.

Об’єктом авторського права є результат творчої діяльності, який характеризується певною формою. Твір (об’єкт авторського права) може існувати в будь-якій об’єктивній формі. Під об’єктивною формою прийнято розуміти форму твору, яка є реально існуючою окремо від автора.

Форма об’єкта настільки значима, що іноді говорять: об’єктом авторського права є форма твору. Форма може становити собою фігури на картині та їх розташування, план саду, фасад будинку тощо. Саме форма дозволяє забезпечити пізнаваність, ідентифікацію об’єкта. Завдяки формі об’єкт набуває завершеності, правової охорони. Правова охорона поширюється тільки на форму вираження твору.

 

 

1.1. Неохоронність ідеї, теорії, принципу, методу, процедури, системи, способу, концепції, відкриття.

Відповідно до ст.8(3) Закону України ”Про авторське право і суміжні права”, передбачена цим Законом правова охорона не поширюється на будь-які ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі.



Розглянемо значення зазначених термінів:

ідея – загальне уявлення, поняття про предмет чи явище; продукт людського мислення, який відображає матеріальний світ; визначення поняття, переконання, принцип, що лежить в основі теоретичної системи, логічної побудови чи світогляду;

теорія – система узагальненого знання, пояснення тих чи інших явищ діяльності;

принцип – центральне пояснення, особливість, покладена в основу створення або здійснення чого-небудь;

метод – спосіб пізнання, дослідження або практичного виконання чого-небудь;

процедура – офіційно встановлений порядок дій при обговоренні чогось, здійсненні або оформленні якогось права;

процес – послідовна зміна яких-небудь явищ, перебіг розвитку чого-небудь;

система– значна кількість закономірно пов’язаних один з одним елементів (предметів, явищ, поглядів, принципів тощо), що становлять певне цілісне утворення, єдність;

спосіб – дія або система дій, спрямованих на виконання будь-якої роботи;

концепція – система поглядів, розуміння певних явищ, процесів, набір доказів при побудові наукової теорії;

відкриття– те, що стало відомим внаслідок досліджень.

Всі ці об’єкти не відповідають основному критерію охороноздатності, оскільки або не є результатом творчої діяльності, або не втілені в певну об’єктивну форму, що відповідає критерію оригінальності.

Ідеї не є творами, а тому їх можна вільно використовувати. Навіть будучи новими, ідеї не можуть стати об’єктом охорони або присвоєння. Під охороною перебуває тільки відчутна форма втілення ідеї, а не сама ідея, незалежно від того, виражена вона самостійно або у вигляді твору.



Авторське право охороняє творчу діяльність зі створення твору. Якби на ідеї як такі надавали виключні права, це стало б перешкодою на шляху розповсюдження ідей, заважало б вільному розвиткові творчої думки та появі необмеженої кількості різних творів.

До однієї й тієї самої ідеї, пошуку, теми повертаються безліч разів. Звертаючись до них, автор створює новий твір, що відбиває його особу та індивідуальність. Результат іноді може бути вражаючим, іноді – незначним, але саме можливість відштовхуватись від того, що вже існує, без необхідності проходити знову вже пройдений кимось шлях, і дозволяє кожному поколінню зробити свій внесок у прогрес цивілізації.

З твору іншого автора можна запозичити не тільки чисту ідею, а й інші окремі елементи, як-от: розрізнені факти, задум, тему, систему, метод, літературний стиль, художню манеру, словниковий запас тощо. Навпаки, запозичення сукупності елементів, що відображають індивідуальний характер твору, є протиправною дією.

 

Обє’кти що не охороняються

Відповідно до ст.10 Закону України “Про авторське право і суміжні права”, не є об’єктом авторського права:

• повідомлення про новини дня або поточні новини, що мають характер звичайної прес-інформації;

• твори народної творчості (фольклор);

• видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади;

• державні символи України, державні нагороди; символи і знаки органів державної влади, Збройних сил України та інших військових формувань; символіка територіальних громад; символи та знаки підприємств, установ та організацій;

• грошові знаки;

• розклади руху транспортних заходів, розклади телерадіопередач і телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності.

Проекти офіційних символів і знаків до їх офіційного затвердження розглядаються як твори і охороняються відповідно до закону.

Новини і факти як такі не охороняються, не охороняється також простий виклад цих новин і фактів. У кожному конкретному випадку суд вирішує, чи є зазначений текст розповіддю, викладеною достатньою мірою оригінально, або простим переказом новин і різних фактів.

Зазначені вилучення з авторсько-правової охорони зроблені з метою полегшити розповсюдження інформації в суспільстві.

Причиною вилучення творів народної творчості зі сфери авторсько-правової охорони є те, що авторство на них не може бути об’єктивно індивідуалізовано, тому що їх автором є народ. Такі твори варто відрізняти від творів, що безсумнівно мають конкретних авторів, імена яких невідомі з тих або інших причин, наприклад, при анонімному опублікуванні твору. Подібні твори охороняються авторським правом без будь-яких винятків.

До офіційних документів відносяться закони та інші акти нормативного характеру – інструкції, вказівки, стандарти, методичні рекомендації, статути юридичних осіб тощо, судові рішення та інші акти правозастосовних органів – звинувачувальні висновки, подання прокуратури, акти органів попереднього слідства тощо, а також інші офіційні документи, що виходять від організацій і посадових осіб – звіти, довідки, патентні описи, позови тощо.

Більшість з названих документів є творчими творами, автори яких відомі. Однак як тільки цей твір у результаті його прийняття (затвердження, схвалення) одержує статус офіційного документа, він змінює свій правовий режим. Це й зрозуміло, бо зазначені об’єкти можуть ефективно виконувати свою роль лише в тому випадку, якщо вони використовуються широко і без будь-яких обмежень.

Державні символи є засобами ідентифікації суверенної держави і суб’єкта влади в системі внутрішніх і міжнародних правових відносин. Вони є сукупністю конституційно затверджених знакових, образних або музичних виразів, що юридично уособлюють державу і не охороняються авторським правом.

Розклади руху транспортних засобів й подібні об’єкти виведені зі сфери дії авторського права через те, що призначені для загального користування, мають публічний характер, тому Закон відмовляє у визнанні будь-яких приватних прав на такі об’єкти.

 


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2018 год. Все права принадлежат их авторам!