Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Цикл Т.Шевченка «В казематі». Тематична різноманітність. Жанрове і мовно-поетичне багатство



«В казематі» — цикл поезій Тараса Шевченка, написаних, крім вірша «Згадайте, братія моя», в казематі «Третього відділу» в Петербурзі під час слідства над учасниками Кирило-Мефодіївського братства між 17 квітням і 30 травням 1847. У казематі написано тринадцять поезій: «Ой одна я, одна»,«За байраком байрак»,«Мені однаково, чи буду», «Не кидай матері! — казали», «Чого ти ходиш на могилу?», «Ой три шляхи широкії»,«Н. Костомарову»,«Садок вишневий коло хати»,«Не спалося, — а ніч, як море», «Рано-вранці новобранці», «Неволі тяжко, хоча й волі», «Чи ми ще зійдемося знову?», «Косар». Весь цикл Шевченко переписав до «Малої книжки» в Орській фортеці, додавши як заспів новостворений вірш «Згадайте, братія моя». До «Більшої книжки» поет вніс цикл у Москві 18 березня 1858, надавши йому назви й присвяти «В казематі. Моїм соузникам посвящаю». Вірш «Не спалося, — а ніч, як море» до «Більшої книжки» не переписано.
У циклі поєднуються твори суто ліричного і ліро-епічного складу – ліричні монологи, рефлексії, медитації, з одного боку, і вірші баладного типу, з іншого. Цей жанровий розподіл відбивається і на ритмічному рівні: якщо ліро-епічні твори втілюються в силабіці (з елементами силабо-тонізації), то суто ліричні ритмізуються силабо-тонічним, класичним розміром 4-стопного ямба. Саме з циклу “В казематі" починається активне утвердження цього розміру в метриці Шевченка. Якщо до 1847 року не було жодного твору, написаного цілком ямбічним чотиристопником (він фігурує лише як компонент поліметричних композицій), то у циклі “В казематі" цей розмір представляють шість (з дванадцяти) монометричних творів, крім того, він входить у поліметричні композиції ще трьох творів циклу. Загалом у 1847 р. 4-стопний ямб посідає перше місце, а 14-складовик, як уже йшлося, застосовано лише в одному творі.
4-стопний ямб у циклі “В казематі" – це справжній гнівний ямб, зразок сповідально-говірної інтонації. Перший з ямбічних віршів – пронизливий ліричний монолог, “найтрагічніший, – як пише І. Дзюба, – зі сповідних віршів Шевченка". “Мені однаково чи буду" – одна з кульмінаційних точок емоційного смислу циклу, своєрідне заперечення елегійно-інтимного настрою початкового вірша “Ой одна я, одна"; тут акцент з гірких переживань за власну долю переноситься на думи й переживання за долю всієї України; поету не байдуже, не однаково.
Образ покинутої, зрадженої, окраденої України, пустки (пустка – один з образів-домінант циклу) виникає і в наступному вірші “Не кидай матері, казали", написаному 4-стопним ямбом. І далі – різкі перепади емоцій у вірші “Н. Костомарову" (“Веселе сонечко ховалось…"), у якому від жалю за свою сирітську долю поет переходить до екстатичної вдячності богу за те, що разом з ним ніхто не буде нести тягар його страждань (які розділила з сином мати Костомарова). А далі за контрастом – ідилія “Садок вишневий коло хати..." І в кінцівці – інтимізація сповіді в останніх ліричних монологах “В неволі тяжко, хоча й волі" і “Чи ми ще зійдемося знову?", що завершується заповітом – закликом любити Україну. У всіх цих віршах 4-стопний ямб стає тонким знаряддям для вираження найрізноманітнішої гами почуттів у їх спаданнях і піднесеннях. Отже, в циклі “В казематі" ритмічне модель Шевченкового 4-стопного ямба постала як цілком кристалізована форма.
Семантична навантаженість кожного елемента – загальна властивість поетичної мови, але в Шевченка вона виявляється особливо виразно. Прикладом наскрізної семантизації може слугувати написаний 4-стопним ямбом знаменитий вірш-ідилія “Садок вишневий коло хати".
Своєрідність й оригінальність віршовим новотворам Шевченка додає також строфіка й римування. Усі твори, написані 4-стопним ямбом, і фрагменти 4-стопного ямба в поліметричних композиціях всуціль римовані.
З дванадцяти творів циклу тільки два рівнострофні (двічі використано п’ятивірш з різними метрико-строфічними моделями у творах “Садок вишневий коло хати" і “Косар"). Всі інші твори є прикладами нетотожної строфіки.
Кільцева строфічна композиція – улюблений прийом в строфіці Шевченка, яскравим прикладом якої в циклі “В казематі" є вірш “Мені однаково, чи буду..." Емоційно-смислова антитеза “однаково – та неоднаково" тонко прокреслена і в строфічній організації рим їхній подібності й відмінностях: на початку твору домінує перехресний принцип – АbАbb, в кінці – АbbАbАb – кільцевий.
Отже, у ритміці циклу виявляється дві основні тенденції: 1) створення нових модифікацій силабічного ритму, який уже зазнає певного впливу силабо-тоніки і 2) широке впровадження класичного 4-стопного ямба – уперше як монометричного розміру, що постає у різноманітті ритмічних форм. Із силабічних розмірів особливий інтерес являють 13-складовий і 15-складовий вірш, у яких поєднуються елементи народнопісенної ритміки з певним метричним впорядкуванням. 4-стопні ямби у Шевченка суцільно римовані – на відміну від 14-складовика, де застосовується переважно парне римування. Спосіб римування в ямбах, як правило, вільний, з безсистемним чергуванням різних форм впорядкування, що призводить до утворення унікальних нетотожних строф (строфоїдів). За звуковим складом рими переважно точні. Точність є певним звуковим еквівалентом впорядкованості ритму в 4-стопному ямбі.





 

 

 

 


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2018 год. Все права принадлежат их авторам!