Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Форми подання результатів експериментального дослідження



Будь-яке дослідження завершується поданням результатів у тій формі, яка прийнята науковою громадськістю. Є дві форми подання результатів: кваліфікаційна і науково-дослідна. Перша ― це курсова і дипломна роботи, дисертація і т.д. Вимоги до таких робіт, способу їх оформлення і подання результатів викладені в різних інструкціях ВАК України, положеннях, прийнятих Вченими радами ВНЗ та інших документах. Детальніше розглянемо другу форму − подання результатів наукової роботи.

Форми подання науково-дослідних результатів можна поділити на 3 підвиди: 1) усні виклади; 2) публікації; 3) комп’ютерні версії. Але всі вони належать до тих чи інших варіантів подання текстової, символьної і графічної інформації. Тому спочатку розглянемо способи опису результатів досліджень.

Під описом розуміється будь-яка форма подання інформації про отримані результати в ході дослідження. Розрізняють наступні варіанти подання інформації: вербальна форма (текст, мова), символьна (знаки, формули), графічна (схеми, графіки тощо), предметно-образна (макети, фільми, моделі і т.д.).

Зведення результатів дослідження, одержаних на основі проведеного експерименту − це їх систематизація та встановлення якісних і кількісних залежностей між факторами, що досліджувались. Для обробки результатів досліджень найчастіше застосовують статистичні, табличні й графічні методи.

Щоб кількісні показники результатів експерименту дали можливість виявити наявність деяких залежностей між факторами, що досліджувалися, їх потрібно певним чином упорядкувати. Придатними для цього можуть стати статистичні методи ранжування і групування.

Ранжування полягає в розподілі кількісних показників у певному порядку (наприклад, за ступенем їх важливості чи значимості, або у послідовності зростання, чи навпаки − спадання). На основі ранжування виключають всі другорядні й випадкові результати, що не впливають на результати проведеного дослідження.

Групування передбачає поділ результатів експерименту на основі певних показників (показники групування) на групи з однотипних або близьких за значенням елементів. Показники групування можуть бути кількісними і якісними.

При групуванні за кількісними ознаками (кількісне групування) за основу беруть ознаки, які можна охарактеризувати кількісно (наприклад, результати тестування чи опитування, швидкість процесів, продуктивність праці, точність виготовлення виробів тощо). Кількісні ознаки завжди можна вимірювати якимись одиницями вимірювання, а результати вимірювання упорядковувати за певною послідовністю (зростання, зменшення, періодична повторюваність тощо).



При групуванні за якісними ознаками (атрибутивне групування) за основу беруть ознаки, які неможливо охарактеризувати кількісно, але вони можуть так повторюватись, що це стає можливим визначати, наприклад, національність або соціальне походження піддослідних. З якісних ознак неможливо скласти якусь послідовність.

Найважливіший спосіб подання наукової роботи − числові значення величини за певною шкалою, які були розглянуті в темі 2.5. Статистично упорядковані результати дослідження для зручності подальшого використання заносять до таблиць. Стандартний вигляд таблиць для подання первинних результатів: по рядкам − піддослідні, по стовпцям − значення виміряних параметрів. Кожна таблиця складається з двох частин: текстової й цифрової. До текстової частини відносяться заголовок таблиці та необхідні словесні пояснення. До цифрової частини відносяться статистичні числові дані, номер таблиці та номери стовпців.

Наступна форма опису результатів ― геометрична (просторово-образна) ― є традиційним способом кодування наукової інформації. Так як геометричний опис доповнює і пояснює текст, він „прив’язаний” до мовного опису. Геометричний опис наочний. Він дозволяє одночасно подати систему відношень між окремими змінними, які досліджувалися в експерименті. Інформаційна ємність геометричного опису дуже велика.

В педагогіці і психології використовується декілька основних форм графічного подання наукової інформації: які спираються на характеристики топологічні і метричні. Один із традиційних способів подання інформації, які використовують топологічні характеристики, ― це графи (це множина крапок (вершин), з’єднаних ребрами (орієнтовані або неорієнтовані відрізки). Графи є: планарні і просторові, орієнтовані (відрізки-вектори) і неорієнтовані, зв’язані і незв’язані.



 

Варіантом первинного відображення інформації є, в першу чергу, графіки (перехід від графічного до аналітичного), які подають функційну залежність ознак. Ідеальний варіант завершення експериментального дослідження ― виявлення функційного зв’язку незалежної і залежної змінних, який можна описати аналітично. Умовно виділяють 2 різних за змістом типи графіків: 1) відображають залежність зміни параметрів в часі; 2) відображають зв’язок незалежної і залежної змінних (або будь-яких інших змінних).


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2018 год. Все права принадлежат их авторам!