Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаче­ ної законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності. 2 часть



Згідно з Конвенцією про злочини та деякі інші дії, вчинені на борту повітряного судна, злочини, вчинені на повітряному судні, що належить державі - учасниці Конвен­ції, крім судна, що використовується на військовій, митній і поліцейській службі, з метою видачі розглядаються як такі, що були вчинені на території держави реєстрації іижітряного судна. Тобто у певних випадках кримінальна юрисдикція України поши-



ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА


Розділ II


С тиття 6


ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА



 


рюється і на злочини, вчинені на борту невійськових повітряних об'єктів, зареєстро­ваних в Україні, які знаходяться у польоті над територією інших держав. Винятками із цього правила згідно із зазначеною Конвенцією є випадки, коли злочин: а) має на­слідки на території іншої держави; б) вчинено громадянином цієї держави чи особою, що постійно проживає на її території або відносно таких осіб; в) спрямований проти безпеки цієї держави; г) полягає у порушенні діючих у цій державі правил польотів чи маневрування повітряних суден; д) здійснення юрисдикції є необхідним для забез­печення зобов'язання цієї держави відповідно до багатосторонньої міжнародної угоди.

Що стосується виключної (морської) економічної зони України (її ширина стано­вить 200 морських миль, або близько 320 км, відлічених у такий самий спосіб, як і територіальне море), то вона, згідно з цією ж Конвенцією, прирівнюється до території України, але не у всіх випадках. Підставою для притягнення особи, незалежно від гро­мадянства, до кримінальної відповідальності за КК України є вчинення нею у межах вказаної зони лише певних видів злочинів (наприклад, пов'язаних з порушенням мит­них, фіскальних, санітарних та імміграційних правил, правил стосовно безпеки експлуа­тації штучних островів, установок і споруд, правил рибальства та інших правил, спря­мованих на збереження живих ресурсів).

Особливий правовий режим мають місця перебування науково-дослідних антарктич­них станцій (Україна має одну станцію), території дипломатичних представництв і консульських установ України за кордоном, автомашини послів під прапором Украї­ни, місця розташування військових частин України на території інших країн, косміч­ний простір, включаючи Місяць, космічні та деякі інші об'єкти. Ці об'єкти не перебу­вають під суверенітетом України. Наша держава лише має право щодо проведення на них окремих видів діяльності, а на території дипломатичних представництв і кон­сульських установ України за кордоном діє принцип імунітету території, який озна­чає заборону здійснення на цій території слідчих дій без дозволу керівника представ­ництва (установи). Злочин, вчинений на цих територіях (об'єктах), тягне відповідаль­ність за КК України відповідно до правил, встановлених у його статтях 7 і 8.



3. Згідно з ч. 2 ст. 6 для того, щоб злочин вважався вчиненим на території України,
достатньо, щоб його було:

1) почато і закінчено на території України;

2) почато, продовжено і закінчено або припинено на території України;

3) почато на території України, а продовжено, закінчено або припинено за її ме­
жами;

4) почато і продовжено на території України, а закінчено або припинено за її
межами;

5) почато на території України, продовжено за її межами, а закінчено або припине­
но знову на території України;

6) почато і продовжено за межами України, а закінчено або припинено на території
України;

7) почато за межами України, продовжено на її території, а закінчено або припине­
но знову за межами України тощо.

Початком вчинення злочину слід вважати вчинення діяння, яке може бути квалі­фіковане як готування до того чи іншого злочину (крім злочину невеликої тяжкості), замах на нього, або, якщо злочин не має стадій готування та замаху,- безпосередній початок вчинення діяння, яке може бути кваліфіковане як злочин.

Під продовженням злочину тут розуміється вчинення діяння, характерного для триваючого чи продовжуваного злочину, а під припиненням злочину - припинення триваючого чи продовжуваного злочину.

Про час вчинення закінченого злочину див. коментар до ст. 4.

4. Відповідно до ч. З ст. 6 злочин вважається вчиненим на території України у разі,
якщо: а) злочин було почато, продовжено або закінчено на території України його ви­
конавцем або хоча б одним із співвиконавців незалежно від їх загальної кількості - при




простій формі співучасті, а також при вчиненні злочину організованою групою чи зло­чинною організацією; б) виконавець (виконавці) злочину діяв за межами України, але принаймні один із його інших співучасників - організатор, підбурювач або пособник -діяв на території України - при співучасті з розподілом ролей.

5. Дипломатичними представниками іноземних державє глави дипломатичних представництв і члени дипломатичних представництв інших держав в Україні. Вони підлягають кримінальній юрисдикції України лише у разі чітко висловленої згоди на це акредитуючої держави. Вказану згоду на притягнення однієї із вказаних осіб до кримі­нальної відповідальності держава висловлює позбавленням її імунітету від криміналь­ної юрисдикції держави перебування.

Згідно з Віденською конвенцією про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 р. (ратифікована УРСР 11 лютого 1964 p.), правом дипломатичного імунітету в Україні користуються: а) дипломатичні агенти - глави дипломатичних представництв та члени дипломатичного персоналу представництв (ст. 31); б) дипломатичні кур'єри (ст. 27); в) члени сімей дипломатичних агентів, які проживають разом з ним і не є громадянами держави перебування (ст. 37); г) члени адміністративно-технічного персоналу диплома­тичного представництва і члени їхніх сімей, які проживають разом з ними і не є грома­дянами держави перебування або не проживають у ній постійно (ст. 37); д) члени об­слуговуючого персоналу дипломатичних представництв, які не є громадянами держави перебування або не проживають у ній постійно - тільки щодо дій, вчинених ними при виконанні своїх обов'язків (ст. 37); є) домашні працівники співробітників дипломатич­них представництв, які не є громадянами держави перебування або не проживають у ній постійно - тільки у тій мірі, в якій це допускає держава перебування (ст. 37). Відпо­відно ж до Положення про дипломатичні представництва та консульські установи іно­земних держав в Україні, затвердженого указом Президента України від 10 червня 1993 р. № 198/93, імунітет може бути надано працівникам дипломатичних представництв ви­ходячи з принципу взаємності. При цьому належність до осіб, які користуються зазна­ченими в цьому Положенні привілеями та імунітетами, за винятком дипломатичних і консульських кур'єрів та осіб, які перебувають в Україні транзитом, посвідчується до­кументами, що видаються Міністерством закордонних справ України; є) дипломатичні агенти, що проїжджають через територію України, яка видала їм візи, якщо такі необ­хідні, або перебувають на цій території, слідуючи для заняття свого посту або поверта­ються на цей пост чи у свою державу - тільки у межах, необхідних для забезпечення їх проїзду чи повернення. Це саме стосується будь-яких членів їх сімей, які супроводжу­ють дипломатичних агентів або ж слідують окремо, щоб приєднатися до них чи повер­нутися до своєї держави (ст. 40).

До інших громадян, які за законами України і міжнародними договорами не є під­судними у кримінальних справах судам України у разі вчинення ними злочину на тери­торії України, належить ще значна кількість осіб. Зокрема, правом дипломатичного імунітету в Україні також користуються:

1) згідно з Віденською конвенцією про консульські зносини від 24 квітня 1963 р. (ра­тифікована УРСР 24 квітня 1963 p.): виконуючі обов'язки глав консульських установ (ст. 15); консульські кур'єри (ст. 35); консульські посадові особи - будь-які особи, вклю­чаючи глав консульських установ, при цьому консульські посадові особи, які є громадя­нами України або постійно проживають в Україні - тільки щодо офіційних дій, що вчи­нюються ними при виконанні своїх функцій (статті 41^4, 71); консульські службовці -будь-якіособи, що виконують адміністративні чи технічні обов'язки у консульській установі (статті 42-44); працівники консульської установи - будь-які особи, що викону-ЮТЬобов'язки по обслуговуванню консульської установи (ст. 44); члени сімей працівни-кіи консульських установ, які проживають разом з ними, а також їх приватні домашні працівники (ст. 53); консульські посадові особи, що слідують до місця призначення або моиертаються на свій пост, або повертаються в державу, яку вони представляють, і про-

їжають через територію або перебувають на території України, яка видала їм візи,


( шиття 6

Розділ II

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

якщо такі необхідні, або,- тільки у межах, необхідних для забезпечення їх проїзду чи по­вернення. Це саме стосується членів їх сімей, які проживають разом з ними і слідують з консульськими посадовими особами або ж окремо, щоб приєднатися до них чи поверну­тися до своєї держави (ст. 54). Усі перелічені вище особи позбавляються імунітету, якщо вони у державі перебування займаються приватною діяльністю з метою отримання дохо­дів (ст. 57); почесні консульські посадові особи (статті 58, 63); працівники консульських установ, які є громадянами держави перебування або постійно проживають у ній, і члені їх сімей, а також члени сімей працівників консульських установ і приватні домашні пра­цівники, які є громадянами держави перебування або постійно проживають у ній,-тільки у тій мірі, в якій це допускає держава перебування (ст. 71).

На сьогодні є чинними консульські конвенції, укладені: а) Радянським Союзом з Великобританією, Єменом, Монголією, Норвегією, Сомалі, США, Францією, Швецією, Японією, а також б) після 1991 р. Україною з Азербайджаном, Болгарією, В'єтнамом, Грузією, Італією, Північною Кореєю, Китаєм, Кубою, Лівією, Литвою, Македонією, Молдовою, Польщею, Росією, Румунією, Туреччиною, Туркменістаном, Узбекистаном, Угорщиною, деякими іншими державами;

2) згідно з Конвенцією про спеціальні місії від 8 грудня 1969 р. (Україна приєдна­
лась до Конвенції 14 лютого 1993 p.): кур'єри спеціальної місії (ст. 28); представники
посилаючої держави в спеціальній місії та члени її дипломатичного персоналу (ст. 31);
члени адміністративно-технічного персоналу спеціальної місії (ст. 36); члени обслуго­
вуючого персоналу спеціальної місії - щодо дій, вчинених ними при виконанні службо­
вих обов'язків (ст. 37); приватний обслуговуючий персонал спеціальної місії - у тій
мірі, в якій це допускає приймаюча сторона (ст. 38); члени сімей представників поси­
лаючої сторони в спеціальній місії, сімей членів її дипломатичного персоналу і сімей
членів адміністративно-технічного персоналу спеціальної місії, які супроводжують та­
ких членів спеціальної місії - якщо вони не є громадянами приймаючої держави або не
проживають у ній постійно (ст. 39); представники посилаючої держави в спеціальній
місії та члени її дипломатичного персоналу, які є громадянами приймаючої сторони або
постійно в ній проживають - щодо дій, вчинюваних ними при виконанні своїх функцій
(ст. 40); представники посилаючої держави у спеціальній місії та члени її дипломатич­
ного персоналу, які проїжджають через територію України або перебувають на цій те­
риторії, направляючись для здійснення своїх функцій або повертаючись у посилаючу
державу - тільки у межах, необхідних для забезпечення проїзду або повернення. Це
саме стосується будь-яких членів їх сімей, які супроводжують зазначених осіб або ж
слідують окремо, щоб приєднатися до них чи повернутися до своєї держави (ст. 42);

3) згідно з міжнародними договорами, які передбачають надання права дипломатич­
ного імунітету главам, членам і персоналу представництв іноземних держав у міжна­
родних організаціях і посадовим особам цих організацій:

3.1) згідно з Конвенцією про привілеї та імунітети Об'єднаних Націй від 13 лютого 1946 р. ((УРСР приєдналась до Конвенції 20 листопада 1953 p.): кур'єри Об'єднаних Націй (розділ 10); представники (усі делегати, їх заступники, радники, технічні експер­ти і секретарі делегацій) членів ООН у головних та допоміжних органах ООН і на кон­ференціях, що скликаються Об'єднаними Націями, при виконанні ними службових обов'язків і під час поїздок до місця засідання і назад - щодо сказаного чи написаного ними, а також щодо дій, вчинених ними як представниками. Ці положення є недійсни­ми щодо взаємовідносин між представниками і владою держав, громадянами яких вони є або були (розділ 11); посадові особи Об'єднаних Націй - тільки щодо сказаного чи написаного ними, а також щодо дій, вчинених ними як посадовими особами (розділ 18); Генеральний секретар і усі помічники Генерального секретаря, їхні дружини і неповно­літні діти - у межах, що згідно з міжнародним правом надаються дипломатичним пред­ставникам (розділ 19); експерти у відрядженнях у справах Об'єднаних Націй - щодо сказаного чи написаного ними, а також щодо дій, вчинених ними при виконанні служ­бових обов'язків (розділ 22);


 

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

3.2) згідно зі Статутом Міжнародного агентства з атомної енергії від 26 жовтня
1956 р. (ратифікований УРСР 2 квітня 1957 p.), Угодою між Україною та Міжнародним
агентством з атомної енергії про застосування гарантій у зв'язку з Договором про не-
рошовсюдження ядерної зброї, від 23 вересня 1996 р. (Угода-1) (ратифікована Украї­
ною 17 грудня 1997 р.) та Угодою про привілеї та імунітети Міжнародного агентства з
втомноїенергії від 1 липня 1959 р. (Угода-2), на яку зроблено відсилання в Угоді-1:
кур'єри Агентства (розділ 11 Угоди-2); представники держав - членів Агентства (всі
керуючі, представники, заступники, радники, технічні експерти і секретарі делегацій)
(ст. XV Статуту, розділ 12 Угоди-2); інспектори та інші посадові особи Агентства -
щодо сказаного або написаного ними та всіх дій, вчинених ними як посадовими особа­
ми (ст. 10 Угоди-1, розділ 18 Угоди-2); Генеральний директор Агентства, посадові осо­
би, що виконують його обов'язки в його відсутність, а також заступники Генерального
директора та посадові особи Агентства, що мають еквівалентний ранг, їх дружини і
неповнолітні діти - у межах імунітету, який надається згідно з міжнародним правом
дипломатичним представникам (розділ 20 Угоди-2); експерти, що працюють у коміте­
тах Агентства або перебувають у відрядженнях від Агентства, у тому числі як інспек­
тори,- щодо сказаного, написаного або вчиненого ними при виконанні своїх офіційних
функцій(розділ 23 Угоди-2);

3.3) згідно з Конвенцією про привілеї та імунітети Дунайської Комісії від 15 травня
1963 р. (ратифікована УРСР 14 грудня 1963 p.): представники держав у Комісії та їх
иіступники під час їх перебування у зв'язку з діяльністю Комісії на території однієї зі
Сторін,крім випадків, коли вони є громадянами цієї Сторони,- у межах імунітету, який
надається у даній державі дипломатичним представникам (ст. IV); радники та експерти
держав - учасниць Конвенції під час їх перебування у зв'язку з діяльністю Комісії на
ісриторії однієї зі Сторін, крім випадків, коли вони є громадянами цієї Сторони (ст. IV);
посадові особи Комісії на території кожної держави - учасниці Конвенції (ст. V); Ди­
ректор Секретаріату і Робочого апарату Комісії та його помічники - у межах імунітету,
який надається у цій державі дипломатичним представникам (ст. V);

3.4) згідно з Конвенцією про привілеї та імунітети спеціалізованих установ ООН від
21 листопада 1947 р. (СРСР приєднався до Конвенції 10 січня 1966 p.): кур'єри спеціа­
лізованих установ ООН (розділ 12); представники членів спеціалізованих установ у за­
сіданнях, що ними скликаються,- при виконанні ними своїх обов'язків та при поїздках
до місця засідань і назад (розділи 13 і 14); посадові особи спеціалізованих установ -
щодо сказаного чи написаного ними, а також дій, вчинених ними як посадовими осо-
бами(розділ 19); головний адміністратор і посадові особи, що виконують його обо-
в'язкиза його відсутності, а також їхні дружини і неповнолітні діти - у межах імунітету,
який надається згідно з міжнародним правом дипломатичним представникам (розділ
11); голова Конференції і члени Виконавчої ради ЮНЕСКО, а також їхні заступники і
радники (Додаток IV); заступник Генерального директора ЮНЕСКО, його дружина і
неповнолітні діти - у межах імунітету, який надається згідно з міжнародним правом

іипломатичним представникам (Додаток IV); експерти (крім посадових осіб, про яких і ідеться у розділах 19 і 21), що працюють у комітетах або виконують доручення ЮНЕСКО - щодо сказаного чи написаного, а також вчиненого ними при виконанні

I іужбових обов'язків (Додаток IV);

3.5) згідно з Міжнародним пактом про громадянські і політичні права від 16 грудня
І''66 р. (ратифікований УРСР 19 жовтня 1973 p.): члени Комітету з прав людини і спе­
ціальних погоджувальних комісій - у межах імунітету, який надається експертам, що
направляються Організацією Об'єднаних Націй у відрядження, як це передбачено у
ВІ пювідних розділах Конвенції про привілеї та імунітети ООН (ст. 43);

3.6) згідно з Угодою про правоздатність, привілеї, імунітети Міжнародної організа­
ції космічного зв'язку «Інтерсупутник» від 20 вересня 1976 р. (ратифікована СРСР

II і рудня 1976 p.): представники членів «Інтерсупутника» у Раді, а також члені їхніх
І імі-іі. що проживають разом з ними,- у межах імунітету, що надається дипломатичним


Зо


ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА


Розділ II


( шиття 6


ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА



 


представникам (ст. 3); інші представники (члени делегацій на сесіях Ради, члени Реві­зійної комісії, глави і члени делегацій на нарадах, радники та експерти делегацій) - що­до дій, які можуть бути ними вчинені як представниками (ст. 3); визначені Радою кате­горії персоналу Дирекції - щодо дій, які можуть бути вчинені ними як посадовими осо­бами (ст. 4); Генеральний директор та його заступник - у межах імунітету, який надається згідно з міжнародним правом дипломатичним представникам (ст. 4);

3.7) згідно з Протоколом про привілеї та імунітети Міжнародної організації морсь­
кого супутникового зв'язку (ІНМАРСАТ) від 1 грудня 1981 р. (набрав чинності для
СРСР ЗО липня 1983 p.): члени персоналу - щодо дій, вчинених ними при виконанні
своїх офіційних функцій, крім випадків порушення правил дорожнього руху (ст. 7);
Генеральний директор, за винятком випадків порушення правил дорожнього руху при
керуванні ним транспортним засобом (ст. 8); представники Сторін, за винятком випад­
ків порушення правил дорожнього руху при керуванні ним транспортним засобом
(ст. 9); представники учасників і представники учасника Сторони штаб-квартири при
виконанні ними своїх офіційних функцій, за винятком випадків порушення правил до­
рожнього руху при керуванні ним транспортним засобом (ст. 10); експерти - щодо дій,
вчинених ними при виконанні своїх офіційних функцій, за винятком випадків пору­
шення правил дорожнього руху при керуванні ним транспортним засобом (ст. 11);

3.8) згідно з Конвенцією проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або та­
ких, що принижують гідність, видів поводження і покарання (ратифікована Україною
26 січня 1987 p.): члени Комітету проти катувань і спеціальних погоджувальних комісій -
у межах імунітету, що надається експертам, що діють за завданням ООН, як це перед­
бачено у відповідних розділах Конвенції про привілеї та імунітети ООН (ст. 23);

3.9) згідно зі Статутом Ради Європи від 5 травня 1949 р. (Україна приєдналась до
Статуту 31 жовтня 1995 p.), Генеральною угодою про привілеї та імунітети Ради Євро­
пи від 2 вересня 1949 p., Протоколом до Генеральної угоди про привілеї та імунітети
Ради Європи від 6 листопада 1952 р. (Україна приєдналась до Угоди і до Протоколу

I жовтня 1996 p.), а також Шостим протоколом до Генеральної угоди про привілеї та
імунітети Ради Європи від 5 березня 1996 р. (ратифікований Україною 15 травня 2003 p.),
Протоколом № 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від

II травня 1994 р. (ратифікований Україною 17 липня 1997 p.): представники держав -
членів РЄ (делегати, їх заступники, радники, технічні експерти і секретарі делегацій) в
Комітеті Міністрів, якщо вони не є громадянами України,- щодо сказаного чи напи­
саного, а також вчиненого ними в офіційній якості (статті 9, 12 Угоди); представники,
присутні на нарадах заступників міністрів - щодо сказаного чи написаного, а також
вчиненого ними в офіційній якості (ст. 2 Протоколу); представники в Консультативній
асамблеї та їх заступники - щодо сказаного ними або голосування при виконанні ними
своїх обов'язків (ст. 40 Статуту, ст. 14 Угоди), а під час сесій Асамблеї, незалежно від
того, чи є вони членами парламенту: а) на своїй національній території — у межах імуні­
тету, що надається членам парламенту цих держав; б) на території інших держав-членів -
імунітетом від арешту та судового переслідування. Проте імунітет не надається, якщо
вони захоплені на місці вчинення злочину, під час замаху на нього або щойно після
його вчинення (ст. 15 Угоди); усі інші представники, присутні на нарадах, що склика­
ються Радою Європи і проводяться у період між засіданнями Комітету Міністрів, і за­
ступники міністрів. Проте імунітет не надається, якщо вони захоплені на місці вчинен­
ня правопорушення, під час замаху на нього або щойно після його вчинення (ст. 2 Про­
токолу); Генеральний секретар і заступник Генерального секретаря, їх дружини і
неповнолітні діти - у межах імунітету, який надається згідно з міжнародним правом
дипломатичним представникам (ст. 16 Угоди); інші посадові особи Ради Європи (згідно
зі списком, складеним Генеральним секретарем і доведеним до відома Уряду Украї­
ни) - щодо сказаного чи написаного ними, а також щодо усіх дій, вчинених ними як
посадовими особами і в рамках їх повноважень (ст. 18 Угоди); постійні представники
Членів Ради Європи - при виконанні своїх обов'язків і під час поїздок на наради та


назад- у межах імунітету, який звичайно надається дипломатичним посланникам від­повідного рангу (ст. 4 Протоколу); судді, Секретар Європейського суду та його заступ­ник, а також їхні дружини (чоловіки) та малолітні діти — у межах імунітету, який зви­чайно надається дипломатичним посланникам відповідного рангу (статті 1, 5 Шостого протоколу,ст. 51 Протоколу № 11);

3.10) згідно з Європейською конвенцією про запобігання катуванням чи нелюдсь­
кому або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню, від 26 листопада
1987 р. (ратифікована Україною 24 січня 1997 p.): члени та експерти Європейського
комітету з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує
гідність, поводженню чи покаранню,- щодо висловлених ними думок або підготовле­
них матеріалів і всіх дій, здійснених ними в офіційній якості (Додаток до Конвенції);

3.11) згідно з Конвенцією про заборону розробки, виробництва, накопичення, за­
стосування хімічної зброї та про її знищення від 13 січня 1993 р. (ратифікована Украї­
ною 16 жовтня 1998 p.): делегати держав-учасниць, а також їх заступники та радники,
представники, призначені до Виконавчої ради, а також їх заступники та радники, Гене­
ральний директор та персонал Організації із заборони хімічної зброї (п. 49); члени ін­
спекційної групи - інспектори та помічники інспекторів, а також спостерігачі - у межах
імунітету, що надається дипломатичним агентам згідно з Віденською конвенцією про
дипломатичні зносини (пункти 11,15 Додатка з перевірки);

3.12) згідно з Угодою між Кабінетом Міністрів України та Організацією економіч­
ного співробітництва та розвитку щодо привілеїв, імунітетів та пільг, наданих Органі-
зації,від 19 грудня 1997 р. (ратифікована Україною 7 липня 1999 p.): представники
членів Організації та учасників, що не є членами, які акредитовані при Організації або
беруть участь у роботі зібрання, що скликається Організацією (всі делегати, особи, які
їх заміщують, радники, технічні експерти і секретарі делегацій) - при виконанні своїх
функцій на території України і під час проїзду до місця проведення зустрічі і назад - у
межах імунітету, яким користуються дипломатичні агенти прирівняного рангу (ст. 11);
посадові особи Організації (згідно зі списком, який подається Урядові України) - щодо
дій, вчинюваних відповідно до їхніх службових обов'язків (ст. 12); Генеральний секре­
тар Організації та йогоЯї подружжя, а також їхні діти віком до 18 років - у межах іму­
нітету, який надається головам дипломатичних місій, акредитованих в Україні (ст. 13);
іаступник, помічники Генерального секретаря, їхні подружжя та діти віком до 18 років -
у межах імунітету, який надається членам дипломатичних місій, акредитованих в
Україні відповідного рангу (ст. 13); експерти, які виконують функціональні обов'язки
для Організації в Україні,- щодо письмових або усних заяв, а також всіх дій під час ви­
конання службових функцій (ст. 14);

3.13) згідно з Основною Угодою про співробітництво між Дитячим Фондом Органі-
ілції Об'єднаних Націй та Урядом України від 7 вересня 1998 р. (ратифікована Украї­
ною 21 вересня 1999 p.): керівник Відділення ЮНІСЕФ та інші старші посадові особи -
у межах імунітету, який надається співробітникам дипломатичних місій відповідного
рангу(ст. XIII); інші посадові особи ЮНІСЕФ - щодо сказаного чи написаного ними, а
і а кож щодо дій, вчинених ними як посадовими особами (ст. XIII); експерти, які вико­
нують доручення ЮНІСЕФ,- у межах, визначених у розділах 22 і 23 статті VI Конвен­
ції про привілеї та імунітети Об'єднаних Націй або у межах, які можуть надаватися за

юмовленістю між ЮНІСЕФ та Україною (ст. XIV); особи, що надають послуги для И )11ІСЕФ - щодо сказаного чи написаного ними, а також щодо дій, вчинених ними під часнадання послуг для ЮНІСЕФ (ст. XV);

3.14) згідно з Угодою між Урядом України та Управлінням Верховного Комісара
і)()11 у справах біженців від 23 вересня 1996 р. (ратифікована Україною 21 жовтня 1999 p.):
і р'гри Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців (УВКБ) (ст. 9);
представник (посадова особа, яка очолює Представництво УВКБ у державі), його за-
• гупникита інші посадові особи УВКБ, їх подружжя та особи, що перебувають на їх

нманні,- у межах імунітету, що надається дипломатичним представникам згідно



ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА


Розділ II


( таття 6


ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА



 


з міжнародним правом. При цьому посадові особи УВКБ, що є фомадянами держави перебування чи постійно проживають у ній, користуються лише такими імунітетами, які передбачені для них Конвенцією про привілеї та імунітети Об'єднаних Націй (ст. 10); особи, які приймаються на службу на місці і які надають послуги УВКБ за ви­нагороду,- щодо висловленого чи написаного ними та всіх дій, вчинених ними як поса­довими особами (ст. 11); експерти, які перебувають у відрядженнях у справах УВКБ -щодо висловленого чи написаного ними та дій, вчинених ними під час виконання службових обов'язків (ст. 12);

3.15) згідно з Гельсінським договором з відкритого неба від 24 березня 1992 р. (ра­
тифікований Україною 2 березня 2000 p.): члени персоналу (згідно зі списком), який
виконує обов'язки, пов'язані зі здійсненням спостережних польотів відповідно до До­
говору про відкрите небо, на весь період з моменту прибуття на територію України і до
вибуття з неї та в подальшому - під час здійснення своїх офіційних функцій (стаття
ХШ); члени вказаного персоналу, які прямують транзитом через територію України, і
члени їхніх сімей, якщо вони проживають разом з ними, не є громадянами України і
супроводжують зазначених осіб або прямують окремо, щоб приєднатися до них чи по­
вернутися до своєї держави,- під час проїзду (стаття XIII);

3.16) згідно зі Статутом Організації Чорноморського Економічного Співробітництва
від 5 червня 1998 р. (ратифікований Україною 19 березня 1999 р.) і Додатковим протоко­
лом про привілеї та імунітети Організації Чорноморського Економічного Співробітни­
цтва (ратифікований Україною 6 липня 2000 p.): представники держав - членів ЧЕС (всі
делегати, заступники делегатів, радники, технічні експерти і секретарі національних де­
легацій, які беруть участь у роботі ЧЕС та її органів), які мають дипломатичний ранг, їх
дружини і родичі, які перебувають на їхньому утриманні - у межах імунітету, що нада­
ється дипломатичним представникам відповідно до Віденської конвенції про дипломатичні
зносини та Конвенції про привілеї та імунітети Об'єднаних Націй. При цьому представ­
ники держав - членів ЧЕС, що є громадянами або постійно проживають у приймаючій
державі користуються імунітетом тільки щодо офіційних дій, здійснюваних на виконання
своїх функцій (ст. 28 Статуту, ст. 12 Протоколу); працівники Постійного міжнародного
секретаріату (ПМС) ЧЕС (згідно зі списком, складеним Генеральним Секретарем ПМС
ОЧЕС і доведеним до відома Уряду України) - щодо сказаного чи написаного ними, а
також щодо дій, вчинених ними при виконанні своїх службових обов'язків на посаді та в
межах їхніх повноважень. При цьому працівники ПМС, які є фомадянами або мають по­
стійне місце проживання в державі перебування ПМС, користуються імунітетом тільки
щодо дій, вчинених ними під час виконання своїх функцій (статті 16, 18 Протоколу); Ге­
неральний секретар ПМС та його заступники, їхні дружини та родичі, що перебувають на
їхньому утриманні,- у межах, що надаються дипломатичним представникам відповідно
до Віденської конвенції про дипломатичні зносини (ст. 17 Протоколу);


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2018 год. Все права принадлежат их авторам!