Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Художнє життя суспільства, його інститути



Художнє життя сучасного суспільства напрочуд різноманітне. Це пов’язано з особливостями розвитку мистецтва, насамперед, з його видовою і жанровою диференційованістю. Крім класичних видів мистецтва — архітектури, скульптури, живопису, музики, театру(драматичного, оперного, балетного), літератури — такі види, як кінематограф, телебачення, радіо, фотомистецтво, що є здобутком технічних досягнень XX ст., значно розширили сферу мистецтва. Художнє життя суспільства має і свою організацію, що передбачає професійну підготовку, власні форми художнього виробництва, відповідні інститути, які забезпечують доведення його до публіки, суспільну оцінку художніх творів, використання засобів інформації, завдяки яким відбувається поширення знань про події художнього життя. Мистецтво твориться не тільки художниками, а й усіма тими умовами, що сприяють розквітові.

Професійна підготовка та професійні організації митців.До епохи Відродження професійна підготовка майстрів мистецтва мало відрізнялася від підготовки ремісника і зводилася до навчання роботи з певним матеріалом. Учителем був досвідчений майстер. Він набирав учнів, які допомагали йому в роботі. Під час спільної роботи він відбирав найобдарованіших і доручав їм складніші операції. Значна частина учнів так і залишалися підмайстрами і тільки найталановитіші піднімалися до рівня майстра. В ремісничих об’єднаннях — цехах, гільдіях або корпораціях — статус майстра надавався за рішенням відповідних професійних об’єднань.

Як відомо, першим закладом художньої освіти стала Болонська академія мистецтв, згодом таку саму академію було засновано в Парижі. Учні навчалися під керівництвом досвідченого майстра. Щоправда, з часом було введено певний обсяг теоретичного навчання, що охоплював теорію та історію мистецтва, а також своєрідний курс загальнокультурних знань з естетики, психології, філософи тощо. Поступово художні заклади на зразок академій доповнюються навчальними закладами нижчого ступеня — художніми, музичними, хореографічними школами та училищами.

Таким чином, професійна підготовка діячів мистецтва набула з часом нових форм, іншими стали і професійні організації. Потреба в об’єднанні зусиль для розв’язання важливих питань художнього життя, у професійному спілкуванні зумовила появу творчих спілок, художні академії взяли на себе координаційну роль в організації творчого життя, збирання й розподілу коштів, організації виставок, конкурсів, видавничої справи, підтримки молодих талантів, зв’язків із діячами мистецтв інших країн.



Культурні та художні заклади.Залежно від виду і форми буття творів мистецтва відповідно організовані заклади забезпечують можливість ознайомлення з ними широкого кола читачів і глядачів. Звичайними стали для нас бібліотеки, музеї, театри, кінотеатри,

концертні зали, виставкові зали. Відбуваються різноманітні художні заходи: конкурси, фестивалі, ювілейні вистави, прем’єри, бенефіси, творчі звіти тощо. Все це має велике значення для культурного життя країни. Формування літературних і художніх зібрань, наприклад, потребує значної мистецтвознавчої та наукової роботи. Фахівці з різних галузей знань вивчають, систематизують, реставрують національні набутки, організовують виставки, забезпечують постійне оновлення експозицій. Бібліотеки та музеї, що мають багаті фонди, набувають особливого статусу національних і тому стають державними раритетами. Такі всесвітньо відомі музеї, як Лувр, Британський музей, Дрезденська картинна галерея, петербурзький Ермітаж, Нью-Иоркський музей сучасного мистецтва, а також Національна бібліотека Конгресу США, бібліотека французької Сорбонни, Національна парламентська бібліотека в Києві, — є не тільки національною гордістю країн, а й осередком найбагатших зібрань світового мистецтва. Багатовікова історія Національного французького театру, Міланського та Віденського оперних театрів, шекспірівського театру «Глобус», Великого театру в Москві, Національного українського драматичного театру ім. І. Франка в Києві є літописом творчого життя видатних драматургів, акторів, композиторів, співаків, диригентів, історією драми, опери, балету. Невмирущі традиції, що передаються від покоління до покоління, пошуки і знахідки видатних майстрів мистецтва окреслюють межі художності для кожного історичного періоду.


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2017 год. Все права принадлежат их авторам!