Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Українська культура в умовах світових глобалізаційних процесів



Для розуміння закономірностей розвитку культури в сучасних умовах та визначення напрямків необхідних інструментів для модернізації сфери культури в Україні це питання слід розглядати у контексті глобалізаційних процесів, що відбуваються на даний момент, та розвитку нового типу культурних зв'язків. Потрібно визначити, що саме і яким чином може стати на заваді або бути корисним для модернізації української культури за часів глобалізації.

Глобальний (від франц. global - загальний, всесвітній; лат. globus - куля) - це: 1) взятий у цілому, загальний, всебічний 2) поширений на всю земну кулю. Існує велика кількість концептуальних визначень глобалізації. Наведемо деякі з них. У найзагальнішому значенні "глобалізація" - "це процеси глобальної взаємозалежності держав, економік, культур, які набувають сили". Уотерс пропонує вважати глобалізацію "соціальним процесом, в якому обмеження, що накладаються географією на соціальний та культурний устрій, слабшають і в якому люди це послаблення все більше усвідомлюють". Отже, територіальність перестає бути організуючим принципом соціокультурного життя. За концепцією Робертсона, "поняття глобалізації відноситься як до компресії світу, так і до інтенсифікації усвідомлення СВІТУ як цілого", коли Земля стає "всесвітнім селом". Згідно з Елброу, глобалізація містить у собі "всі ті процеси, за допомогою яких народи земної кулі об'єднуються в одне всесвітнє чи глобальне суспільство". Арчер визначає глобалізацію як процес, що призводить до сполучення структур, культур та інститутів, яке охоплює весь світ.

Існують різні погляди сучасних дослідників на наслідки глобалізаційних процесів. Так, на думку Зернецької, їх можна поділити на два типи. Перший з них - оптимістично-утопічний, за яким глобальні процеси в інтеграції різних культур будуть мати своїм наслідком розв'язання більшості суперечностей сучасного суспільства. Інший - критичний, за яким глобальні процеси зумовлять низку проблем, як-от поширення масової культури, що веде до стандартизації стереотипів масової свідомості на основі культурних зразків, створених здебільшого у США і неприйнятних для багатьох регіональних етнічних спільнот із власною світоглядною традицією та культурою.

Погляньмо на позитивні та негативні сторони глобалізації культури. Позитивними чинником вважають розширення культурних контактів, можливостей культурного обміну, кордонів сприйняття. Серед негативних учені щонайперше відзначають уніфікацію, стандартизацію культури, сприяння поширенню масової культури, що може поглинути самобутні національні культури (втрата культурної самобутності й культурне розчинення може бути повним або частковим), тотальну симулякризацію культурного простору, загальне спрощення культурних змістів, тенденції до втрати національної, культурної, особистісної самості. Треба, проте, завважити, що такі риси сучасної культури, як розповсюдження масової культури, симулякризація, нівелювання цінностей, стирання ідентичностей та деякі інші, стали проявлятися ще до початку того періоду, який ми називаємо глобалізаційним; під час сучасного періоду ці напрями лише зміцнилися.



Отже,такіознакисучасностізачасівглобалізації,яквідкритість кордонів для культурного впливу і посилення міжкультурних комунікацій, можуть зіграти позитивну роль у модернізації культури окремої країни завдяки обміну позитивним досвідом та збагаченню національної культури благотворними запозиченнями, але, з іншого боку, призвести до культурного виснаження через уніфікацію, стандартизацію, розповсюдження однакових культурних зразків по всьому світу. Такі висновки потребують уважного моніторингу змін в українській культурі та швидкого реагування на виклики глобалізації, що можуть спричинити занепад національної культури і культурної розмаїтості. Пом'якшення негативних наслідків глобалізації щодо питання національної культурної ідентичності можливе через рівноправний культурний діалог, що знівелює жорстке цивілізаційне вирівнювання та диктат культури гегемона.

Винятковогозначеннязатакихумовнабуваєфункціямистецтва, яке є неперевершеною формою за можливостями та засобами реалізації міжкультурного діалогу. Мистецтво може стати однією з тих сил, що надають глобалізації позитивного змісту за допомогою залучення великої кількості людей у глобальний творчий процес, у загальне поглиблення та розширення людських засад творчості. Внаслідок цього, глобалізаційні процеси у культурі, що живляться з джерел різних цивілізацій, незважаючи на різноспрямованість векторів, не призведуть до міжкультурних конфліктів.



Якщо поглянути на ситуацію з художньою мовою, то й тут можна відзначити вплив глобалізації. Відбуваються певні трансформації художньої мови, коли нові образні структури стають характерними для творів, що з'являються у різних куточках світу, набуваючи глобального масштабу. Постмодернізм як транскультурний феномен пропонує діалог на основі обміну інформацією і відкритості, а глобалізація у різних своїх виявах виражає інтенції постмодернізму як якісно нового способу поглядів на світ, його інтерпретації та творчої реконструкції.

Проте є й інший бік справи. Дедалі частіше в наукових колах вживають термін "пост-" (постмодернізм) і помічають ознаки формування нової художньої свідомості. Творча .людина починає яскравіше усвідомлювати себе у новій мультикультуральній реальності, усвідомлювати існування не у стані транстемпоральної гри з реаліями культури, а в мультикультурному просторі, що об'єктивно наявний. У системі сучасного гуманітарного мислення розпочинається рух від етичного релятивізму до ідей соціальної відповідальності, від транстемпоральності - до історії, від "смерті автора" до народження "особистості". Все це та багато іншого сплітається в єдиний комплекс глобальних проблем, коли людина мусить стверджувати своє неповторне єство та будувати конструктивний діалог з "іншим". Художня констатація цих проблем якраз і може визначати нинішній український розвиток культури.


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2018 год. Все права принадлежат их авторам!