Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Характер розподілу міжнародних комунікативних потоків



Концентрація комунікації зумовлює глобальні за мас­штабами зіткнення транснаціональних, регіональних та на­ціональних інтересів, норм і принципів діяльності держав, відтворює взаємодію та інтереси міжнародних блоків та угру­повань країн, що викликає гостру конкуренцію держав у міжнародних інформаційних потоках, нові підходи до роз­поділу світових інформаційних ресурсів такою ж мірою, як і розподіл продовольчих чи енергетичних ресурсів світу. У системі сучасних продуктивних сил інформація та інформа­ційні технології набули відносно самостійного значення як один із найбільш динамічних факторів розвитку. Інформаційні ресурси як стратегічна категорія міжнародних відносин ви­значають роль і місце кожної держави у світовій ієрархії, тому проблема міжнародного співробітництва в інформаційній сфері набуває глобального значення.

Розвиток нових технологій зіграв важливу роль в глобалі­зації комунікації: розгортання кабельних систем, використан­ня супутників з метою комунікації на глобальних відстанях, особливо в поєднанні з наземними оптично-волоконнимй системами, дигіталізація (використання цифрових методів обробки, зберігання і відтворення інформації) вплинули на міжнародну політику і національні політичні стратегії. Високі технології у галузі інформації і комунікації сприяли тому, Що за короткий історичний період глобальні проблеми стали головними для світової громадськості, дійсно загальноциві-лізаційними.

Інформаційні процеси мають ознаки глобальності і в інших складових компонентах міжнародних проблем, таких, як: безпека миру і народонаселення, захист довкілля, природні

ресурси, освоєння космосу, новітні біотехнології, інформа­тизація економіки, світова торгівля тощо. Без відповідного інформаційного забезпечення неможливе вирішення жодної із проблем світового значення.

Міжнародне співробітництво держав залежить від таких інформаційних і комунікаційних процесів, як обмін ініціа­тивами у рамках універсальних міжнародних форумів системи ООН/ЮНЕСКО, Ради Європи, ЄС, як проведення міжнарод­них переговорів, зустрічей, візитів на найвищому рівні, як повідомлення про військові навчання, випробування зброї, про соціальні, екологічні та інші екстремальні процеси. Ви­рішення глобальних проблем неможливе без моніторингу усіх аспектів міжнародного співтовариства.

Міжнародний інформаційний обмін сприяє розв'язанню глобальних проблем, які за короткий час набувають актуаль­ного значення для міжнародної спільноти не тільки за своєю суттю, а й за визнанням своєї важливості. Відповідне і дина­мічне висвітлення глобальної проблематики (голоду, конфлік­тів, стихійних та техногенних катастроф, проблеми біженців, епідемій тощо) впливає на адекватні міжнародні рішення, і це теж є невіддільним від процесів глобальної комунікації. Треба зазначити, що глобальні проблеми, незважаючи на міжна­родний резонанс, сприймаються у різних країнах світу дифе­ренційовано, через призму національних інтересів та інди­відуальних поглядів політичних лідерів та спільнот. Процеси інтернаціоналізації і глобалізації соціально-економічного, полі­тичного і культурного життя народів відбуваються складним, нерівномірним і суперечливим шляхом, але саме вони вирі­шальним чином визначають темпи і ступінь причетності люд­ства до всецивілізаційних проблем.



Сучасний розвиток міжнародних відносин має комп­лексний, системний характер, якому повністю відповідають глобальні процеси концентрації інформації та комунікації. Дослідники глобальних проблем відзначають такі важливі переваги і потенції глобальної комунікації, як універсальність інформації, здатність передавати знання через кордони, гнуч­кість і багатовимірність форм, використання у різних сферах та прошарках суспільства. Глобальний характер інформа­ційних процесів виявляється і у розв'язанні інформаційної кризи, яка розглядається тільки у контексті міжнародних політичних, соціальних, економічних відносин і вимагає об'єднаних дій усього міжнародного співтовариства. Інформаційна криза виявляється через такі фактори: протиріччя між обмеженими можливостями людини у сприйняттітапереробці великих обсягів інформації та глобальними між­народними інформаційними потоками і масивами дійсно необхідної корисної інформації; у виробництві значної кіль­кості надлишкової інформації, яка обмежує доступ до по­трібних даних; в порушенні цілісності системи глобальної комунікації внаслідок приватних, відомчих та вузьконаціо-нальних інтересів на шкоду всецивілізаційним. Проблема глобальної інформаційної кризи повинна розглядатися в кон­тексті суспільних відносин, міжнародної політики та правової системи міжнародного співтовариства. [5]



ООН/ЮНЕСКО, зважаючи на актуальність інформацій­них проблем, закликала до створення правової системи у галузі комунікації, інформації, інформатики і телематики, до розробки міжнародного законодавчого документу про правове регулювання кіберпростору і відповідальність держав за дотримання основних прав і свобод людини в інформацій­ному суспільстві. ЮНЕСКО сприяє створенню основополож­них етичних цінностей і правових принципів відкритого демо­кратичного інформаційного суспільства. Зокрема, ЮНЕСКО спрямовує зусилля на забезпечення вільного всезагального доступу до інформації і на створення умов, за яких інфор­маційне суспільство гарантує право невтручання у приватне життя, конфіденційність інформації приватного характеру, збагачення інтелектуального потенціалу людства, включення в глобальне інформаційне поле незахищених верств міжна­родної спільноти, забезпечення культурного плюралізму і захисту від інформації небажаного характеру та ідеологічного впливу кримінального світу.

Організація сприяє ефективності інформаційно-комуніка­ційних технологій з метою забезпечення права на вільне вираження поглядів і переконань, безперешкодного обміну інформацією в глобальному вимірі, доступу до нових знань всьому людству протягом всього життя, до наукових дослід­жень, творчої діяльності, охорони спільної культурної та суспільної спадщини. Спільно з міжнародними, регіональ­ними та національними партнерами ЮНЕСКО створила Комітет експертів та спостерігачів з проблем інформаційного суспільства і глобального кіберпростору, який проводить дослідження етичних, правових, соціальних і культурних аспектів нової доби.

 


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2017 год. Все права принадлежат их авторам!