Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Яка інформація необхідна для господарчої діяльності?



Які є властивості економічних ІС?

Умовою розв’язання головної задачі проектування є визначення властивостей, які повинна мати ІС, що проектується. Основними властивостями ІС є:

- стійкість – це властивість ІС повертатися в попередній функціональний стан після припинення дії збурюючих факторів;

- керованість – це існування необмеженого керування, яке може перевести систему із довільного початкового стану в будь-який інший заданий стан за кінцевий інтервал часу;

- спостережуваність – це можливість визначення поточного функціонального стану системи шляхом аналізу вихідних змінних при заданому керуючому сигналі за кінцевий період часу.

Яка інформація необхідна для господарчої діяльності?

Аналіз господарської діяльності досліджує господарські процеси через систему інформації, тому аналітичний процес складається з ряду послідовних, взаємозв'язаних дій її обробки, метою яких є пропозиції щодо управлінських рішень, які приймаються. Аналітична функція управління реалізується шляхом обробки інформації, яка надходить із інформаційної системи управління суб'єктом господарювання. Висновки і пропозиції, у тому числі і можливі прогнозні варіанти подальшого розвитку об'єкту аналітичної оцінки, передаються в систему управління підприємством з метою прийняття науково-обґрунтованих рішень та безпосередньої реалізації функції регулювання, яка призначена для досягнення об'єктом управління запланованого (бажаного) стану. Останнє підкреслює тісний взаємозв'язок між інформаційним забезпеченням та вирішенням проблем і завдань, які постають перед системою управління підприємством.

З урахуванням того факту, що інформація постійно "рухається": отримується, переробляється, передається; необхідно вести мову про інформаційні потоки, які надходять до системи аналізу господарської діяльності та забезпечують її функціонування.

Вертикальні інформаційні потоки забезпечують, в основному, процеси управління, горизонтальні, - виробничу діяльність. Інформація і знання виступають об'єктами управління, виробляються спеціальні методики і системи, які орієнтовані на управління цими ресурсами. Управління знаннями спрямовано на створення таких умов, при яких співробітники мають можливість одержати необхідні знання і інформацію в потрібний час і в необхідному обсязі.

Вхідні інформаційні потоки надані за місцем формування: внутрішнє середовище підприємства та зовнішнє. Виділені підсистеми в інформаційній системі підприємства сформовані за функціональною ознакою процесу управління підприємством. Розкритий взаємозв'язок між окремими підсистемами, який простежується завдяки інформаційним потокам, свідчить, що на підставі інформації, отриманої від підсистеми аналізу господарської діяльності, відбувається регулювання подальшої діяльності підприємства.




 

16. Які існують напрямки державної інформаційної політики?

1. Удосконалення законодавства та правового регулювання у інформаційній сфері (в галузі створення та використання інформаційних ресурсів та технологій, реалізації інформаційних прав громадян і прав на результати творчої праці (інтелектуальна власність), регулювання функціонування українських сегментів глобальних інформаційних мереж (Інтернет), охорони прав користувачів інформаційних послуг та продуктів, захист молодого покоління від шкідливого впливу певних видів інформації та послуг, визначення балансу між потребою у вільному обміні інформацією та припустимими обмеженнями на її поширення, регулювання питань захисту державної та комерційної таємниці).

2. Забезпечення інформаційної безпеки та захисту інформації (розвиток нормативного регулювання в галузі захисту даних у телекомунікаційних мережах; покращення та поширення процедур надійної ідентифікації та аутентифікації; стимулювання використання надійних систем криптографії операторами мереж, особливо на ризикованих ділянках (супутниковий або мобільний зв'язок); використання стандартів безпеки для ключових або громадських функцій, у тому числі введення (там, де це необхідно) обов'язкового контролю якості інформаційних процесів; розробка превентивних технічних засобів для забезпечення надійності телекомунікацій; розробка мінімальних стандартів безпеки для операторів та постачальників телекомунікаційних послуг).



3. Розширення міжнародного співробітництва та торгівлі в галузі ІКТ (гармонізація українського законодавства з міжнародним, забезпечення взаємодії українських інформаційних систем із зарубіжними аналогами, створення сприятливих умов для формування єдиного інноваційного та інформаційного простору між країнами СНД на базі загального ринку інформації, товарів, послуг, капіталів та робочої сили).

У ст. 8 даного закону визначені такі основні напрями державної політики національної безпеки в інформаційній сфері:

- забезпечення інформаційного суверенітету України;

- вдосконалення державного регулювання розвитку інформаційної сфери шляхом створення нормативно-правових та економічних передумов для розвитку національної інформаційної інфраструктури та ресурсів, впровадження новітніх технологій у цій сфері, наповнення внутрішнього та світового інформаційного простору достовірною інформацією про Україну;

- активне залучення засобів масової інформації до боротьби з корупцією, зловживаннями службовим становищем, іншими явищами, які загрожують національній безпеці України;

- забезпечення неухильного дотримання конституційного права громадян на свободу слова, доступ до інформації, недопущення неправомірного втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у діяльність засобів масової інформації, дискримінації в інформаційній сфері та переслідування журналістів за політичні позиції;

- вжиття комплексних заходів щодо захисту національного інформаційного простору та протидії монополізації інформаційної сфери України.

17. Що таке об’єкт управління в економіці?

Кожний об'єкт управління - це система, що складається із взаємозалежних елементів. Наприклад, народне господарство, його галузі, суб’єкти господарювання розглядаються як економічні системи. При цьому кожна система є одночасно елементом системи вищого рівня. Ієрархія систем веде як вгору до міністерства, так і вниз до виробничої одиниці тому при дослідженні систем необхідно мати на увазі існування ієрархії, а відокремлення (виділення) конкретної системи зі складу макросистеми має здійснюватися відповідно до поставленої мети. Здійснене відокремлення визначає межі виділеної системи. Відповідно все, що знаходиться поза досліджуваною системою, є зовнішнім середовищем.

 

 

18. Що таке функція перетворення об’єкта управління?

При дослідженні системи управління найбільший інтерес викликає залежність між її входом Х і виходом Y. Відповідно зміну вихідних параметрів під впливом вхідних кваліфікують як перетворення системи, а функцію, яка це робить, називають функцією перетворення.

 

 

19. В чому різниця між керуючими та збурювальними входами?

Входи поділяють на керуючі та збурювальні. До керуючих впливів належать директиви, економічні нормативи, планові завдання, корективи обсягів робіт тощо; до збурювальних - зриви у постачанні матеріалів (зовнішні), хвороби працівників, простої, поломки устаткування (внутрішні).

 

 

20. Як використовується вихідна інформація ІС?

Оскільки всі системи — взаємозалежні, кожна з них, у свою чергу, впливає на зовнішнє середовище. Особливості цього впливу визначаються виходом системи.

Вихід і вхід системи є взаємозалежними, між ними існує прямий причинно-наслідковий зв'язок, що виявляється у функціонуванні системи. Окрім вхідних і вихідних параметрів, система характеризується множиною змінних, які визначають внутрішній стан.


 

21. Як впливає на об’єкт зовнішнє середовище?

Цілеспрямованим впливом однієї системи (підсистеми) на іншу, який має на меті змінити її поведінку в певному напрямі (відповідно до заданої мети), є управління. З цього випливає, що система, яка реалізує процес управління, складається як мінімум із двох частин: керованої (якою управляють) або об'єкт управління і керую­чої (яка управляє).

Керована система - це виробничо-технічна система, а керуюча це система вищого рівня. Механізми процесу управління дуже складні та важко доступні для розгляду. Розкрити їх зміст допомагає кібернетичний підхід, який розглядає тільки інформаційні процеси.

Інформаційна система не тільки відображає функціонування об'єкта управління, а й впливає на нього через органи управління. Вона є сукупністю інформаційних процесів для задоволення потреби в інформації річних рівнів прийняття рішень, її метою є продукування інформації для використання (споживання) управлінським апаратом. Відповідно вона забезпечує нагромадження, передачу, збереження, оброблення та узагальнення інформації "знизу вгору", а також конкретизацію інформації "зверху вниз".

 

 

22.Яку структуру має система управління?

Структура АІС- внутрішня організація системи при поділі її на частини, виявлення зв'язків між цими частинами.

Структуру АІС утворюють безліч елементів і відносин між ни­ми. Найзагальнішим поділом АІС є виділення в ній функціональної ти забезпечувальної частин.

Функціональна частина АІС завжди пов'язана з ПС і фактично є моделлю системи управління конкретним об'єктом. Вона розбивається на функціональні підсистеми. Склад функціональних підсистем АІС конкретного економічного об'єкта різний. Однією з ознак виділення функціональних підсистем є функції управління об'єктом.

Функціональна підсистема - це частина АІС, виділена за спіль­ністю функціональних ознак управління. Часто у функціональній структурі АІС немовби повторюється склад функціональних підрозділів організаційної структури об'єкта. Назви функціональних підсистем пов'язують з функціями, тобто Їх назви відображають цільові функції, діяльність органів управління.


 

23. Що таке інформаційна система?

Інформаційна система — система, яка організовує пам'ять і маніпулювання інформацією щодо проблемної сфери.

Характерною рисою ІС є те, що людина виступає активним учасником інформаційного процесу. Це виявляється в умовах функціонування автоматизованого робочого місця (АРМ), коли людина (кінцевий користувач) здійснює введення інформації в систему, підтримує її в актуальному стані, обробляє інформацію і використовує здобуті результати в управлінні. Інформація служить способом опису взаємодії між джерелом й одержувачем інформації. Те саме повідомлення одному одержувачеві може давати багато інформації, а іншому— мало або нічого.

Потенційні можливості інформаційної системи реалізуються через їх функції, до яких належать:

- обчислюнальна - вчасно і якісно виконує оброблення інформації в усіх аспектах, що цікавлять систему управління;

- спідкувальна - відстежує і формує всю необхідну для управління зовнішню та внутрішню інформацію;

- запам’ятовувальна - забезпечує безупинне накопичення, систематизацію, збереження і відновлення всієї необхідної інформації;

- комунікаційна - забезпечує передачу потрібної інформації в задані пункти;

- інформаційна - реалізує швидкий доступ, пошук і видачу необхідної інформації;

- регулювальна - здійснює інформаційно-керуючий вплив на об'єкт управління і його ланки при відхиленні їхніх параметрів функціонування від заданих значень;

- оптимізаційна - забезпечує оптимальні розрахунки в міру зміни цілей, критеріїв та умов функціонування об'єкта управління;

- прогнозна - визначає основні тенденції, закономірності та показники розвитку об'єкта управління;

- аналізаторна - визначає основні показники техніко-економічного рівня виробництва і господарської діяльності;

- документувальна - забезпечує формування всіх обліково-звітних, планово-розпорядницьких, конструкторсько-технологічних та інших форм документів.


 

24. Які існують головні завдання інформаційної системи?

Призначення інформаційної системи полягає в описі економічного об’єкта, його станів, взаємодії, що виражаються через економічні показники. Вона покликана своєчасно подавати органам управління необхідну і достатню інформацію для прийняття рішень, якість яких забезпечує високоефективну діяльність об'єкта управління та його підрозділів.

До головних її завдань належать:

- виявлення джерел інформації;

- збирання, реєстрація, оброблення та видача інформації, що характеризує стан виробництва й управління;

- розподіл інформації між керівниками, підрозділами та виконавцями відповідно до їх участі в управлінні.

 

25. Які є властивості вхідної інформації?

Вхідною інформацією користуються всі органи управління. Інші її властивості наведено в табл.

Властивості вхідної інформації

Вид властивості Характеристика
Організаційно-структурна Відповідає структурі системи управління.
Організаційно-економічна Надійність - ступінь безперебійного функціонування. По-здатність обсяг інформації, що проходить за одиницю часу, та обсяг результатної інформації, яка видається за одиницю часу. Усталеність – здатність збереження ІС у заданих режимах. Економічність - собівартість операцій оброблення, термін окупності. Ефективність - рівень комплексності, рівень автоматизації.
Функціональна Порядок функціонування, змінюваність у зв'язку з розвитком об'єкта управління, надмірність інформації.
Споживча Порядок взаємодії зі споживачами інформації, своєчасність її доставки, взаємозв'язок і взаємозалежність елементів інформації.

 

 

26. З яких компонентів складається інформаційна система?

Структурно ІС складається з таких компонентів:

- власне інформації;

- системи оброблення інформації;

- входу;

- виходу;

- внутрішніх і зовнішніх каналів


 

27. Яку узагальнену структуру має ІС?

Структуру інформаційної системи складає сукупність окремих її частин - підсистем. Підсистема - це частина системи, яка виділена за певною ознакою. Тому структура будь-якої інформаційної системи може бути представлена як сукупність підсистем, що забезпечують інформаційне, технічне, математичне, програмне, організаційне і правове забезпечення (Рис. 1.3).

Інформаційне забезпечення - сукупність єдиної системи класифікації й кодування повідомлень, уніфікованих систем документації, схем інформаційних потоків, що циркулюють в організації, а також методологія побудови баз даних.

Технічне забезпечення - комплекс технічних засобів, призначених для роботи інформаційної системи, а також відповідна документація на ці засоби й технологічні процеси.

Математичне й програмне забезпечення - сукупність математичних методів, моделей, алгоритмів і програм для реалізації цілей і завдань інформаційної системи, а також нормального функціонування комплексу технічних засобів.

Організаційне забезпечення - сукупність методів і засобів, що регламентують взаємодію працівників з технічними засобами й між собою в процесі розробки й експлуатації інформаційної системи.

Правове забезпечення - сукупність правових норм, що визначають створення, юридичний статус і функціонування інформаційних систем, що регламентують порядок одержання, перетворення й використання відомостей.


 

28. Які існують функції ІС?

Потенційні можливості інформаційної системи реалізуються через їх функції, до яких належать:

- обчислюнальна - вчасно і якісно виконує оброблення інформації в усіх аспектах, що цікавлять систему управління;

- спідкувальна - відстежує і формує всю необхідну для управління зовнішню та внутрішню інформацію;

- запам’ятовувальна - забезпечує безупинне накопичення, систематизацію, збереження і відновлення всієї необхідної інформації;

- комунікаційна - забезпечує передачу потрібної інформації в задані пункти;

- інформаційна - реалізує швидкий доступ, пошук і видачу необхідної інформації;

- регулювальна - здійснює інформаційно-керуючий вплив на об'єкт управління і його ланки при відхиленні їхніх параметрів функціонування від заданих значень;

- оптимізаційна - забезпечує оптимальні розрахунки в міру зміни цілей, критеріїв та умов функціонування об'єкта управління;

- прогнозна - визначає основні тенденції, закономірності та показники розвитку об'єкта управління;

- аналізаторна - визначає основні показники техніко-економічного рівня виробництва і господарської діяльності;

- документувальна - забезпечує формування всіх обліково-звітних, планово-розпорядницьких, конструкторсько-технологічних та інших форм документів.


 

29. Що таке інформаційна процедура?

Інформаційна процедури - сукупність однорідних операцій, пов’язаних із впливом на інформацію.

Прийняття управлінських рішень за впливом на виробничо - господарську діяльність ґрунтується на результатній інформації та є продовженням інформаційного процесу на вищому логічному рівні.

Характеристика інформаційних процедур

Інформаційна процедура   Характеристика Супутні інформаційні; процедури  
Збирання даних, реєстрація   Мета - одержати точне, своєчасне, вірогідне та повне відображення явищ економічного життя (виробничо-господарської діяльності). Дані збираються всередині об'єкта і надходять із зовнішнього середовища.   Кодування одиниць інформації (присвоєння кодових позначок).  
Передача даних   Два варіанти організації передачі даних: - фізичне переміщення носіїв (кур'єром, транспортом, по­штою); - дистанційна передача по ліні­ях зв'язку у вигляді сигналів.   Захист інформації спеці­альними механізмами захисту: криптографічне шифрування, електронний підпис, імітозахист (перевірка ціліснос­ті та дійсності даних) тощо.  
Збереження інформації   Інформаційна процедура, яка пов'язана з багаторазовістю, три­валістю використання умовно-сталої інформації в обробленні, необхідністю накопичення інформації у зв'язку з розривом у часі її оброблення. Пошук одиниць інформації. Захист від несанкціонованого доступу. Актуалізація даних підтримка інформації на заданому рівні.
Оброблення інформації   Сукупність арифметичних і логічних операцій для здобуття результатної інформації (інформації для управління)   Пошук одиниць інформації. Розмноження результатної інформації.  
Передача результатної інформації   - Два варіанти організації передачі для використання в управлінні та для збереження: - передача інформації на носіях у вигляді машинограм та на ГМД; передача по каналах зв'язку. Захист інформації. Збереження інформації.  
Споживання результатної інформації Використання результатів оброб­лення у вигляді розрахованих зна­чень техніко-економічних показників (ТЕП) для визначення факторів, що впливають на виробництво, і виявлення резервів розвитку.   Актуалізація даних.  

 

30. Що таке інформаційний процес?

Інформаційний процес аналогічно виробництву продукції є процесом здобуття певного цілісного за змістом набору даних для вироблення і прийняття управлінських рішень. Він включає комунікаційний процес, який служить цілям інформаційного обміну.

Інформаційний процес управління - сукупність управлінських операцій, головним предметом яких є інформація.

Інформаційний процес є об'єктом автоматизації управління.

В умовах автоматизації інформаційний процес є узагальненою сукупністю операцій перетворення інформації, що виконуються на АРМ управлінських працівників різних підрозділів підприємства (відділів служб. цехін, складів), об’єднаних в обчислювальну мережу (ОМ). ІІри цьому під інформаційною операцією розуміють частину інформаційного процесу, яка ініціюється на АРМ та забезпечує перед переходом до наступної операції досягнення певної часткової мети при обробленні інформації.

Інформаційний процес є багатоопераційним. Окремі його складові частини (набір інформаційних операцій) реалізуються на конкретних АРМ. Сукупність АРМ, що утворюють "ланцюжок", реалізує інформаційний процес управління в умовах функціонування мережної АІС. В АІС виділяються сукупності автоматизованих інформаційних процесів, які охоплюють сфери економічної діяльності: працю, предме­ти та засоби праці, продукцію, фінанси, результати діяльності. Харак­теристика кожного АРМ в АІС може бути задана тільки в контексті його взаємодії з іншими ЛРМ.


 

31. Що є задачею управління економічним об’єктом?

Реалізація інформаційного процесу управління означає виконання різних інформаційних операцій. Кожна така операція орієнтована на певну цільову функцію, яка безпосередньо пов’язана з інформацією та її перетворенням. Виконання інформаційних операцій зводиться до розв’язання інформаційних задач. Саме вони розв'язуються автоматичним способом за допомогою комп’ютерної та іншої техніки. Такі задачі реалізують інформаційний процес управління. Інформаційні задачі називаються економічними, або задачами управління, а точніше - інформаційними управлінськими задачами економічного призначення. Комплекси задач управління забезпечують в АІС формування відповідних груп ТЕП, значення яких використовуються управлінським персоналом для прийняття рішень щодо управління виробничо-господарською і фінансовою діяльністю підприємства.

Задачі управління насамперед мають на меті відшукання значень показників. Вони розглядаються як об’єкт машинного розв’язання за допомогою ПЕОМ. Сучасні ПЕОМ забезпечують розв’язання різноманітних задач, їх групують за ознаками, притаманними класифікації економічної інформації (адже ці задачі – інформаційні), а також за критеріями, властивими тільки самим задачам. Спільність задач та інформаційних ресурсів породжує єдність багатьох властивостей задач та економічної інформації. У табл. 3.2 наведено розподіл за різними класифікаційними ознаками.

Розподіл задач за різними класифікаційними ознаками

Ознака   Виділені задачі
Правила організації розв'язання у встанов­леному управлінському режимі     Регламентні, для яких задано терміни розв'язання та зміст вихідних форм Запитально-довідкові, розв'язання яких зумовлено необхідністю виробничих ситуацій; термін розв'язання і зміст вихідних форм не регламентовано.  
Регулярність розв'язання   Систематичні із твердою та частою датою розв’язання. Епізодичні із рідкою датою розв'язання. Випадкові.  
Терміновість розв'язання   Термінові. Нетермінові.  
Математична основа об числень   Прямого розрахунку. Оптимізаційні.  
Формалізація умов розв'язання   Ті, що формалізуються, в яких встановлено жорстко однозначні дії для відшукання відповіді. Ті, що не формалізуються.  

 

У сучасних умовах великого значення набувають задачі поглибленого економічної аналізу, які дають змогу детально вивчити суть явищ і процесів, що спостерігаються, виявити закономірності та тенденції економічного і соціального розвитку об’єкта управління. Для розв'язання таких задач використовують розвинений апарат математичних методів й економіко-математичних моделей (ЕММ). До математичних методів в економіці належать: математичне програмування (лінійне, динамічне, евристичне); математична логіка; теорія графів; теорія множин; теорія масового обслуговування; дослідження операцій; теорія ігор та інших видів прикладної математики.


 

32. Що є економіко-математична модель?

Еконо́міко-математи́чні моде́лі — моделі економічних об'єктів або процесів, при описі яких використовуються математичні засоби. Цілі створення економіко-математичних моделей різноманітні: вони будуються для аналізу тих чи інших передумов і положень економічної теорії, логічного обгрунтування економічних закономірностей, обробки і приведення в систему емпіричних даних.

Економіко-математичні моделі створюються і вивчаються оскільки проводити експерименти з економікою дуже складно, а часто і просто неможливо. При відсутності попереднього аналізу економічної ситуації такі експерименти можуть призвести до негативних наслідків (як економічних, так і соціальних).

До найбільш відомих економіко-математичних моделей відносяться моделі міжгалузевого балансу (статичні і динамічні), при яких широко використовуються системи лінійних рівнянь. Ідеї методу міжгалузевого балансу використовуються для побудови систем матричних моделей підприємств. В економічній науці широко застосовуються також лінійно-програмні моделі для вирішення задач раціоналізації перевезення вантажів, вибору найкращих рішень в сільськогосподарському виробництві, ефективного розвитку галузі та окремого підприємства. Якщо завдання в силу складності об'єкта не може бути вирішеним за допомогою лінійного програмування, використовують методи нелінійного (опуклого) програмування.

В економіко-математичних розрахунках використовуються і економіко-статистичні моделі, такі, наприклад, як виробничі функції, призначені для вираження випуску продукції через витрати різних факторів виробництва. Вони застосовуються, зокрема, для прогнозування розвитку економіки.

Для аналізу складних економічних процесів застосовуються також моделі загальної економічної рівноваги, в яких, з одного боку, моделюється процес виробництва в галузях народного господарства, а з іншого — процес споживання різних груп споживачів: В даний час накопичений великий досвід застосування економіко-математичних моделей для аналізу економічних процесів, прогнозування і планування.


 

33. Які бувають документи і що це таке?

Документ - це результат відображення конкретної інформації на спеціальному матеріалі за визначеним стандартом чи формою.

Документом називають все те, що використовується для реєстрації, передачі та збереження інформації про будь-який предмет. Це матеріальний вияв певного факту чи певної ідеї або ж матеріальне свідоцтво, на якому базуються при затвердженні факту чи ідеї. Подібно до того, як матеріальне виробництво створює продукти, адміністративне управління створює документи, кількість яких безперервно зростає разом із зростанням матеріального виробництва.

Робота з документами є невід'ємною частиною діяльності будь-якої організації. Документ є візитною карткою, додатковою рекламою, частиною іміджу підприємства, організації, фірми тощо. Соціальна функція ділового мовлення (письмового та усного) дуже важлива: ділове мовлення використовується у суспільних відносинах людей, слугує для взаємозв'язків у галузі політичних, економічних, соціальних і культурних відносин. Якість службового документа безпосередньо впливає на характер виробничої діяльності та на її результати, і від ефективності роботи з документами значною мірою залежать успіхи кожної організації. Тому з появою документів почалась регламентація роботи з ними, яку тепер прийнято називати діловодством, або справочинством.

Кожен документ має свій зміст і належить до певного типу. За останньою ознакою документи можуть бути систематизовані так, як це показано на схемі:


 

34. Які є розділи єдиної систем класифікації та кодування

Інформаційною мовою опису інформації, що міститься в документах, є єдина система класифікації та кодування (ЄСКК) ТЕП. Єдність системи дає змогу здійснювати взаємний обмін інформацією між АРМ всередині ІС, між різними ІС. Згадана ЄСКК забезпечує відповідність класифікацій і номенклатур у всіх сферах та на всіх рівнях управління, єдність вимірювань.

Інтеграція країни в світове господарство потребує узгодження чинних класифікаторів з міжнародними. Розділами ЄСКК є:

- структура управління народним господарством (класифікатори галузей, підприємств, органів державного управління);

- продукція, роботи, послуги (загальнодержавний класифікатор промислової і сільськогосподарської продукції);

- технологія виробництва;

- населення (класифікатори кадрів, посад, професій, розрядів);

- територія (класифікатори країн, регіонів, областей, районів);

- фінансові кошти і бухоблік (класифікатор платіжного обороту);

- природні ресурси (класифікатор корисних копалин);

- показники, нормативи, одиниці фізичних величин (класифікатори ТЕП, систем позначення одиниць фізичних величин);

- інші дані.

 

35. Що таке класифікатор та його функції?

Класифікатори це систематизовані переліки найменувань однорідних об’єктів їм окремими видами економічної інформації з присвоєними їм кодами. В сукупності класифікатори складають ЄСКК техніко-економічної інформації. Використання УСД та ЄСКК дає змогу забезпечити інформаційну, термінологічну, ідентифікаційну єдність показників і взаємозв’язок АІС різних сфер та рівнів управління.

Особливістю кодування техніко-економічної інформації є те, що коди мають відображати її структуру, ідентифікувати об’єкти й описувати між ними. Основне завдання кодування - забезпечення ідентифікації елементів множин, що класифікуються, та їхніх класифікаційних ознак.

Коди можуть бути цифровими, алфавітними й алфавітно - цифровими (цифровий код одночасно є десятеричним числом, що дає змогу застосувати ефективне його оброблення, використати як ключ).

На практиці застосовують два методи класифікації: ієрархічний і фасетний

Нині функціонує уніфікована система документації (УСД), що включає 16 уніфікованих систем документації з 4500 уніфікованих форм документів.

36. Які є особливості кодування техніко-економічної інформації?

Особливістю кодування техніко-економічної інформації є те, що коди мають відображати її структуру, ідентифікувати об’єкти й описувати між ними. Основне завдання кодування - забезпечення ідентифікації елементів множин, що класифікуються, та їхніх класифікаційних ознак.

На практиці застосовують два методи класифікації: ієрархічний і фасетний В ієрархічному методі класифікації втілено ієрархічні відносини типів: рід - вид, ціле - частина. На першому етапі розподілу об’єктів (номенклатур) виділяють родові поняття, які включають найзагальніші властивості об’єктів, які підлягають класифікації. Видові поняття виявляють внаслідок розподілу родового поняття. Цей розподіл проводиться за однією або кількома ознаками, властивими родовому поняттю

Внаслідок такого багатоступеневого розподілу формується взаємозв’язана системи родовидових понять (клас – підклас – група – підгрупа - вид). У видове поняття входять всі істотні ознаки родової та одна або кілька практичних ознак. Для відносин типу ціле - частина (партитивні відносини) підпорядковуюче поняття співвідноситься з підлеглим після розкладання цілого на частини. На відміну від родовидових відносин не діє закономірність: все, що можна сказати про підпорядковуюче поняття, стосується також підлеглого (Вінницька область - Жмеринський район). Найбільшу складність при застосуванні ієрархічного методу класифікації становить вибір послідовності класифікаційних ознак на кожному етапі розподілу початкової множини на підмножини, а також визначення кількості рівнів класифікації. Одним із критеріїв такого вибору є мінімум часу пошуку будь-якого елемента в системі.

При фасетному методі класифікації передбачається розподіл початкової множини на підмножини за різними ознаками не послідовно, а незалежно. Щоразу цю операцію проводять над початковою множиною, що класифікується (причина, винуватець браку). Число фасетів, що додаються, може бути необмеженим. При цьому вже створені класифікатори можуть, виступити як фасети. Після закінчення процесу класифікації здійснюють кодування інформації в класифікаторах, яке пов’язане з присвоєнням кодових позначені, кожної позиції номенклатури. Використання кодів для оброблення економічної інформації пов'язане з вибором алфавіту коду (символів, що використовуються для утворення кодових позначень), його структури і захисту, а також методів кодування.


 

37. Який є порядок оформлення електронних первинних документів?

Порядок оформлення електронних первинних документів має забезпечувати встановлення персональної відповідальності за їх юри­дичну правочинність, вірогідність і точність первинної інформації, що міститься в них. Умови оформлення таких документів мають надавати змогу:

- однозначно визначати осіб, відповідальних за санкціонування, здійснення та реєстрацію відображених у документах господарсь­ких операцій;

- запобігати можливості оформлення документів особами, не наді­леними відповідними правами;

- контролювати правильність інформації документа в процесі його створення і виправляти виявлені помилки.

Електронний первинний документ має містити відомості, що дають змогу однозначно ідентифікувати документ (найменування, форму, номер), умови його складання (дату, місце), зареєстровані в ньому господарські операції; осіб, відповідальних за складання доку­мента і зафіксовану в ньому інформацію.

Щоб процеси реєстрації інформації на АРМ могли вважатися документуванням, необхідно визначити однозначно осіб, які відпові­дають за вірогідність інформації. Для цього проводять авторизацію інформації, що документується. Авторизація полягає в кодуванні ін­формації додатковим інформаційним об'єктом, що визначає особу, відповідальну за вірогідність інформації, яка документується. Найпо­ширенішим способом авторизації є ідентифікація користувача і подальше встановлення справжності на основі пароля, графічного підпису.


 

38. Які головні концепції побудови автоматизованих робочих місць?

Успіх управління багато в чому залежить від правильної побудови комунікаційного процесу. АРМ управлінського персоналу розглядається в мережі як комунікаційна одиниця, що функціонує одночасно як джерело, передавач, приймач і споживач інформації. За допомогою ресурсів АРМ управлінський персонал розв’язує свої задачі, а по комунікаційних каналах передає інформацію у відповідні інстанції, в тому числі зовнішні. Обґрунтуванням для встановлення комунікації є потреба в інформації. Комунікації дають змогу підвищити якісний склад інформації для управління.

Основними концепціями побудови АРМ є:

- децентралізоване оброблення інформації на робочому місці;

- створення персональних БД;

- створення БЗ;

- створення мереж АРМ;

- інтелектуалізація АРМ.

АРМ управлінського персоналу - це програмно-технічний комплекс, винесений на робоче місце конкретного управлінського працівника, що дає змогу автоматизувати виконувані ним функції керування в інтерактивному режимі "користувач - ПЕОМ". Основний принцип, закладений в АРМ, проблемна орієнтація комплексу, тобто орієнта­ція на розв'язання псиною класу задач, об'єднаних загальною техно­логією оброблення інформації, єдністю режимів роботи й експлуатації.

Кожному класу користувачів відповідає певний тип АРМ, оріє­нтований на задоволення його функціональних та інформаційних по­треб. У ньому основою автоматизації формування і прийняття управ­лінських рішень є персональні ІС.

Не поглиблюючись в конкретний зміст задач, розв'язуваних ко­жним конкретним користувачем в умовах комп'ютеризованого управ­ління, в кожній персональній ІС має бути забезпечена можливість для користувача виконувати такі дії:

- обробляти текстові документи;

- проводити пошук необхідної інформації в довідкових фондах та архівах користувача;

- здійснювати формування документів, відомостей, таблиць;

- обмінюватися документами і даними;

- узгоджувати, уточнювати, модернізувати задачі управління;

- приймати рішення в умовах невизначеності або недостатності ін­формації.

 

 


 

39. Що повинна забезпечити автоматизована інформаційна система?

 

Не поглиблюючись в конкретний зміст задач, розв'язуваних ко­жним конкретним користувачем в умовах комп'ютеризованого управ­ління, в кожній персональній ІС має бути забезпечена можливість для користувача виконувати такі дії:

- обробляти текстові документи;

- проводити пошук необхідної інформації в довідкових фондах та архівах користувача;

- здійснювати формування документів, відомостей, таблиць;

- обмінюватися документами і даними;

- узгоджувати, уточнювати, модернізувати задачі управління;

- приймати рішення в умовах невизначеності або недостатності ін­формації.

Найменування технології   Перелік функцій, реалізованих у рамках технології  
Текстове обро­блення доку­ментів   Підготовка документів (введення інформації та її коригуван­ня); форматизація документів; автоматизоване редагування документів і текстів; включення в текст стандартних фраз; композиція документів; друк; тиражування документів.  
Інформаційний пошук     Перегляд каталогів документів і файлів; пошук за ключами та іменами документів і файлів; пошук за фразами та контекстни­ми виразами; форматування результатів пошуку і складання вихідних документів та звітів.  
Ведення БД та архівів користувача Визначення структур даних та їх взаємозв'язку; створення БД; введення, контроль та індексування даних; реструктуризація даних; підтримка цілісності та відновлення даних; забезпечен­ня конфіденційності даних, що містяться в архіві користувача.  
Оброблення інформації Формування запитів на оброблення; формування форм звітів і документів; створення бібліотек звітів; статистичний аналіз на підставі інформації БД; вибіркове оброблення даних.  
Електронна пошта Забезпечення комунікацій між користувачами: введення, іден­тифікація повідомлень, редагування і компонування повідом­лень, передача повідомлень адресату, збереження повідомлень у "поштових скриньках", доступ до загальної бібліотеки пові­домлень, вироблення підтвердження про доставку повідом­лення (безпаперові поштові відносини).  

За безпаперової технології управління персональна ІС виконує автоматизовані технології

 

 

40. Що таке автоматизована інформаційна система?

Автоматизована інформаційна система - система, що реалізує ІТ у сфері управління чи спільної роботи управлінського персоналу і комплексу технічних засобів.

Вона призначена для автоматизованого збирання, реєстрації, збереження, пошуку, оброблення та видачі інформації за запитами ко­ристувачів (управлінського персоналу). Це відбувається на основі використання економіко-математичних методів, моделей, ЕОМ і засобів комунікації. АІС реалізує - принципово нову платформу управління, що ґрунтується на інтеграції управлінської інформації за допомогою ме­ханізму загального інформаційної о зв’язку даних, які включають в об­роблення з метою здобуття інформації для управління.

 

41. Які функції автоматизованої інформаційної системи?

Залежно від цілей виділяють такі типові функції: прогнозування, планування, обліку, контролю, аналізу, регулювання.

Прогнозування - функція, за допомогою якої здійснюються формування й обгрунтування наукових передумов перспективи розвитку об'єкта управління, можливих змін його стану до певного моменту в майбутньому. Воно займає значне місце в діяльності вищого управління і служить інструментом для: розроблення економічної політики фірми; орієнтації в найбільш імовірній перспективі конкурент­ів і боротьби; визначення можливостей збуту з обліком тенденцій на тому або іншому товарному ринку; розроблення інвестиційних планів; вибору оптимального рішення з можливих варіантів плану; оцінювання майбутніх тенденцій розвитку фірми. За допомогою АІС розв’язують комплекси задач із прогнозування різних ТЕП діяльності об’єкта управління. При розв'язуванні цих задач застосовують методи прогнозування, диференційовані за точністю та горизонтом прогнозування й орієнтовані на конкретний об'єкт.

Планування - функція, за допомогою якої в ідеальній формі ре­алізується мета управління. На вищому рівні управління планування орієнтовано на трипалий термін, на середньому - на більш короткий термін, при цьому план вищого рівня деталізується. Оперативне упра­вління припускає саме детальне опрацювання плану середнього рівня за тимчасовими періодами, об'єктами планування і робочими місцями. Використання АІС є достатньо ефективним і на етапі вироблення оп­тимальних планів випуску продукції.

Облік - функція, спрямована на одержання інформації на опера­тивному та середньому рівнях. Здобуті результати передаються на ви­щий рівень. АІС має здійснювати збирання фактичних даних у міру виконання господарських операцій та обробляти ці дані з мінімально допустимою затримкою, щоб у виробництві не відбулися необоротні процеси.

Контроль зіставлення фактичних показників із плановими і нормативними, визначення відхилень, що виходять за межі допустимих значень. Виконується на всіх трьох рівнях управління.

Аналіз - установлення причин відхилень, виявлення резервів, знаходження способів усунення неузгодженостей між фактичними по­казниками і запланованими. Виконується на середньому та вищому рі­внях управління.

Регулювання - коригування ходу роботи об'єкта управління, прийняття рішень для виправлення ситуації, що утворилася, і виведен­ня об'єкта управління на заплановані показники. Виконується на сере­дньому та вищому рівнях управління. Сучасні АІС здатні обробляти інформацію за всіма функціями управління і передавати її на всі рівні управління. Для обміну інформацією між рівнями управління застосо­вуються засоби комунікації та мережні технології.


 

42. Чим характеризується процес управління?

 

Процес управління характеризується ієрархією рівнів управлін­ня і багатофункціональністю.

Відповідно до ієрархії в управлінні виділяють вищий, середній й оперативний рівні. Вищий рівень (вище управління) приймає стратегі­чні рішення: визначає цілі управління, зовнішню політику, обсяги ма­теріальних, трудових та фінансових ресурсів, розробляє довгострокові плани і стратегію їх виконання. АІС для вищого рівня управління має дати інформацію стосовно аналізу ринку, конкуренції, кон'юнктури, а також інформацію для пошуку альтернативних стратегій розвитку під­приємства на випадок виявлення загрозливих тенденцій у сфері його інтересів.

На середньому рівні приймаються тактичні рішення, пов'язані зі складанням тактичних планів, контролем за їх виконанням, спостереженням за обсягами всіх ресурсів, розробленням управлінських рішень для виведення підприємства на необхідний рівень, передбачений планами. Для середнього рівня управління АІС має розв'язувати задачі з розрахунку планових показників, контролю за їх виконанням.

На оперативному рівні приймаються оперативні рішення, пов’язані з реалізацією планів. Основне завдання оперативного управління полягає в узгодженні всіх елементів виробничого процесу в часі та просторі з необхідним ступенем деталізації. На цьому рівні формуються дані про хід виконання планів і складаються звіти. Відповідно АІС має її обробляти фактичні дані в реальному масштабі часу в міру їх виникнення.

На кожному з рівнів виконуються роботи, що в комплексі забезпечують управління. Ці роботи називають функціями. Саме функції трансформуються в АІС у комп'ютерні програми. А метою розв'язання задач управління в АІС є автоматизація цих функцій.

 

 

43. Які сфери використання AІС?

 

Різноманітність економічних об'єктів у ринковій системі породжує різноманітність АІС. За сферою використання виділяють:

- АІС промислових підприємств;

- АІС банківських установ;

- АІС фінансово-кредитних установ;

- АІС для обліку та аудиту.

Кожна з них відображає особливості структури управління об’єктом, схеми декомпозиції цілей управління, предметних технологій. Специфіку ПС кожного економічного об’єкта, для якого розробляється АІС, характеризують ТЕП його діяльності. Проте незалежно від ПС всі розвинені АІС мають виконувати безліч різнопланових функцій, починаючи з традиційних задач БО і закінчуючи такими, як оцінювання комерційного ризику з використанням систем штучного інтелекту, моделювання інвестиційно-кредитного механізму розвитку виробництва на основі СППР. Загалом АІС має забезпечити оперативний контроль стану об'єкта управління й оперативне прийняття обґрунтованих

 


 

44. якими критеріями класифікують АІС?

 

Автоматизовані ІС можуть бути класифіковані за типом підтримки, яку вони забезпечують організації. Системи першого класу (системи забезпечення операцій) обробляють інформацію, що генерується та використовується в ділових операціях. Вони поділяються на три групи:

- системи оброблення операцій, які реєструють та обробляють дані, одержані внаслідок ділових операцій, таких, як продаж, закупівля або зміни у матеріально-виробничих запасах. Воно може проводи­тись або способом пакетного оброблення даних, або в масштабі реального часу;

- автоматизовані системи управління технологічними процесами (АСУ ПІ), що приймають рішення з типових питань, таких, як управління виробничим процесом;

- системи співробітництва на підприємстві, які використовують комп'ютерні мережі для забезпечення зв'язку, координації та співробітництва відділів і робочих груп, що беруть участь у проце­сі.

Системи другого класу (системи забезпечення менеджменту) і дають допомогу менеджерам у прийнятті рішень. Такі системи поділяють на види:

- інформаційні менеджерські системи - системи забезпечення менеджменту, що виробляють заздалегідь визначені звіти, подають відображення даних і результати вжитих заходів на періодичній чи винятковій основі або за запитом;

- системи підтримки прийняття рішень - ІС, які використовують моделі прийняття рішень, БД й особисті міркування особи в кожному конкретному випадку для здійснення діалогового аналітичного процесу моделювання з тим, щоб ця особа прийняла певне рішення;

- управлінські ІС- це ІС з додатковими можливостями для управління такими, як аналіз даних, використанням засобів підтримки прийняття рішень, ЕП та інструментарію підвищення особистої продуктивності.

 

45. Що таке структура АІС?

Автоматизація ПС може здійснюватися в різних масштабах - від окремих інформаційних процесів і процедур оброблення даних, задач або комплексів задач управління до створення функціонально повних АІС.

Функціонально повні АІС включають автоматизацію всіх підсистем функцій і комплексів задач.

Як і будь-яка складна система, АІС складається з елементів - підсистем, які можна розглядати як АІС нижчого рівня, що складаються з елементів. У зв'язку з наявністю в АІС великої кількості елементів виникає необхідність визначення їхньої структури.

Структура АІС- внутрішня організація системи при поділі її на частини, виявлення зв'язків між цими частинами.

Структуру АІС утворюють безліч елементів і відносин між ни­ми. Найзагальнішим поділом АІС є виділення в ній функціональної ти забезпечувальної частин.

 

 


 

46. Принципи архітектури “клієнт – сервер”?

Як основу архітектури "клієнт - сервер" використовують реля-цінну систему управління БД (СУБД), орієнтовану на мову SQL. До групи таких СУБД - платформ належать:

- Іnformix Оn Linc (фірми Іnformix Sоftware);

- Іngres Іnteligent Dаtаbаsе (корпорації Аsk Group);

- Огaсle (корпорації Огaсle);

- Sybase (фірми Sybase);

- Ассеss (фірми Місrоsоft).

У системах і архітектурою "клієнт - сервер" безліч запитів виконується централізовано на сервері, що й є принциповою відмінністю від традиційних файлових систем.

Технічне забезпечення є одним із найважливіших компонентів, які створюють ресурси АІС. Рівень автоматизації функцій управління значною мірою залежить під прогресивності застосовуваних технічних засобів. Цей комплекс у сучасних АІС покликаний реалізувати децентралізовану і розподілену технології оброблення інформації. При цьому технічні засоби встановлюють її місцях виникнення та використання інформації. Вони мають виконувати операції складання, розмноження, копіювання, збереження документів, оброблення інформації, яка міс­титься в них і передавати її користувачам.

Технічне забезпечення АІС визначає вимоги до характеристик персональних комп'ютерів (ПК), мережного обладнання,, пропускної здатності каналів зв'язку, а також впливає на оптимальний розподіл навантаження у вузлах мережі, в яких ресурси закріпляються за кінце­вим користувачем.

При реалізації в локальній мережі технології "клієнт - сервер" зростають вимоги до характеристик ПК - сервера. Вдалий вибір його моделі має велике значення для ефективного функціонування мережі, оскільки навантаження концентрується на серверах. Як клієнти застосовуються менш потужні ПК.

Технічною основою реалізації комплексної АІС є багатомашин­на обчислювальна мережа конкретної топології, яку можна за необхід­ності підключати до зовнішніх мереж. Мережа може бути одноранговою або ієрархічною.

За великої кількості користувачів у мережі, різних функціях, що виконуються мережею, її територіальній розкиданості доцільно поді­лити мережу на частини - невеликі окремі мережі. Кожна така частина виконує однорідні функції (наприклад, мережа в бухгалтерії) і має свій сервер. Користувач може мати доступ до будь-якого серверу. Зв'язувальною ланкою, яка об'єднує кілька мереж в єдину мережу, є базова мережа.

 


 

47. Призначення мереж в АІС?

Структурною основою АІС є мережа масштабу підприємства, що об'єднує локальні мережі станцій-клієнтів в єдине середовище за допомогою базових апаратних, програмних засобів і методів організа­ції бізнес-додатків. При цьому спостерігається стійка тенденція підви­щення інтелектуальності ППП управління бізнесом, що реалізується в архітектурі "клієнт - сервер".

 

48. Концепція АІС нового покоління?

Логіка розвитку АІС в останні 30 років наочно демонструє ефект маятника: централізована модель оброблення інформації на основі великих ЕОМ (мейнфреймів), що домінувала до 80-х років XX ст., усього за кілька років поступилася своїми позиціями розподіленій ар­хітектурі однорангових ЛОМ, але потім почався зворотний рух до централізації ресурсів системи. Сьогодні в центрі уваги знаходиться архітектура "клієнт - сервер", що ефективно об'єднує переваги своїх попередників.

Особливістю сучасних АІС, які перебувають у стадії зароджен­ня, є ієрархічна організація, коли централізоване оброблення інформа­ції та єдине управління ресурсами АІС на верхньому рівні поєднуються з розподіленим обробленням на нижньому рівні.

Концепція АІС нової о покоління сформувалася на основі синте­зу централізованого і розподіленого оброблення інформації. АІС но­вого покоління ґрунтуються на ієрархічній архітектурі, в якій центр тяжіння перенесено з локальних мереж кінцевих користувачів на мере­жу локальних серверів. Подібну організацію АІС називають централі­зованою мережею.

Концентрація системи навколо єдиного серверу не завжди ефек­тивна. По-перше, існують жорсткі обмеження кількості клієнтів, підк­лючених до серверу. А в умовах комп'ютеризації ця кількість весь час зростає. По-друге, від сучасних АІС вимагається виконання безлічі рі­знопланових функцій. Це можуть бути традиційні бізнес-додатки до програм БО, але можуть бути і задачі оптимального планування, ЕС, СППР.

- Змішувати весь спектр подібних задач в одному комп'ютері не­ефективно. Найраціональнішим рішенням вважається ієрархічна мо­дель АІС, організована відповідно до організаційної структури підпри­ємства:

- центральний сервер (центральний офіс);

- локальні сервери (підрозділи);

- станції-клієнти (персонал підприємства).

Високу ефективність АІС забезпечує процес концентрації наван­таження на серверах. Однорангові мережі та мережі з найпростішим файлом-сервером трансформуються в ієрархічні структури "станції-клієнти - сервер бізнес-додатків".

В основу цих АІС покладено вимоги щодо скорочення експлуатаційних ресурсів при збільшенні масштабності системи і розширення кола її функціональних обов'язків. Остання обставина особливо важ-нива, оскільки існує стійка тенденція до практично 100% інтеграції ІТ різних функціональних підсистем (бізнес-додатків) в єдину бізнес-модель підприємства.

Структурною основою АІС є мережа масштабу підприємства, що об'єднує локальні мережі станцій-клієнтів в єдине середовище за допомогою базових апаратних, програмних засобів і методів організа­ції бізнес-додатків. При цьому спостерігається стійка тенденція підви­щення інтелектуальності ППП управління бізнесом, що реалізується в архітектурі "клієнт - сервер". Стосовно подібних систем було запроваджено поняття "модель інформатизованого підприємства XXI ст.", що є узагальненою схемою (Організації ресурсів ІС, орієнтованою на інтеграцію систем різного класу.


 

49. Який склад і функція внутр. фірмової інтегрованої автоматизованої системи?

Раціоналізація управління, налагодження ефективних функціо­нальних зв’язків, всебічне обгрунтування управлінських рішень, можуть бути досягнуті за рахунок автоматизації внутріфірмового управ­ління підприємством. Вимоги щодо підвищення рівня організації виробництва, забезпечення координації діяльності всіх підрозділів можна Виконати тільки інтегруванням усіх функцій управління в єдину внутріфірмову інтегровану автоматизовану систему (ВІАС). Її основною Метою е підвищення ефективності управління всіма процесами - від Організаційно-економічних і технологічних до проектування виробів Та технологій їх виготовлення. Завдяки цьому досягається комплексна автоматизація процесів управління.

 

До складу ВІАС належать різні типи автоматизованих систем:

- АСНД - автоматизована система наукових і виробничих дослі­джень та випробувань;

- САПР - система автоматизованого проектування конструкторсь­кого і технологічного призначень;

- АІС - автоматизована ІС загальнофірмового управління, що охо­плює основні функції управління підприємством;

- АСУТП - автоматизована система управління технологічними процесами виготовлення виробів.

Внутріфірмова інтегрована автоматизована система - багато­рівнева ієрархічна автоматизована система управління підприєм­ством, в якій здійснюється узгоджена взаємодія сумісних авто­номних компонентів.

 

 


 

50. Яке призначення і яка існує взаємодія компонентів інтегрованої автоматизованої системи?

АСНД призначена для здобуття, дослідження, коректування моделей, що використовуються в інших типах автоматизованих систем для проектування, прогнозування та управління. АСНД створюється на основі ПЕОМ. В окремих випадках використо­вується спеціальна апаратура з'єднання ПЕОМ з об'єктами, що дослі­джуються, яка забезпечує різні функції попереднього оброблення ін­формації, має гнучку структуру і максимальну замінюваність модулів. АСНД мають прямі зв'язки з системами автоматизованого про­ектування конструктора (САПРК) та технолога (САПРТ). Вхідною ін­формацією в САПР використовуються дані технічного завдання, ре­зультати передпроектних досліджень, методика проектування, стан­дарти і каталоги. Вихідною інформацією в САПР є проміжні та оста­точні дані на етапах проектування, потрібні для забезпечення робіт на подальших стадіях життєвого циклу проектування об'єкта. Внаслідок функціонування САПРК і САПРТ формують пер­винну НДІ для АІС, передаючи її в підсистему УТПВ, де формується нормативно-довідковий фонд АІС. АСУТП одержує інформацію від САПР і здійснює взаємний об­мін інформацією з АІС.

ВІАС є якісно новим класом автоматизованих систем, що по­требує високого рівня розвитку програмного, технічного, інформацій­ного забезпечення. Вона втілює в собі особливості інтеграції всіх про­цесів.

 

51. Яке призначення і які задачі розв’язує автоматизована система наукових досліджень?

АСНД призначена для здобуття, дослідження, коректування моделей, що використовуються в інших типах автоматизованих систем для проектування, прогнозування та управління. Від інших типів авто­матизованих систем вона відрізняється специфікою інформації на ви­ході, що може мати вигляд систематизованих розрахункових чи експе­риментальних даних або одержаних на їх основі математичних моде­лей об'єктів, які досліджуються, змін параметрів, що супроводжуються даними про граничні умови об'єктів й обмеження, які мають врахову­ватися при складанні прогнозу розвитку чи при проектуванні об'єктів. АСНД створюється на основі ПЕОМ. В окремих випадках використо­вується спеціальна апаратура з'єднання ПЕОМ з об'єктами, що дослі­джуються, яка забезпечує різні функції попереднього оброблення ін­формації, має гнучку структуру і максимальну замінюваність модулів.

У межах АСНД розв'язуються такі задачі:

- аналіз споживання продукції та постановка науково-технічної проблеми;

- пошукове і патентне дослідження;

- теоретичне й експериментальне дослідження.

 


 

52. Що таке система автоматизованого проектування, які задачі вона вирішує?

Об'єктами проектування в САПР є вироби і технологічні проце­си. При цьому необхідно забезпечити наскрізне конструкторсько-технологічне проектування. На відміну від традиційного поділу стадій підготовки виробництва на конструкторську та технологічну в систе­мах наскрізного проектування цей поділ зникає завдяки інваріантному методичному і програмному забезпеченню. Це скорочує тривалість виконання проектних процедур, забезпечує одноразове введення кож­ного елемента інформації, тобто повністю змінює традиційну техноло­гію проектування, поліпшуючи якість розробок і збільшуючи їхню ва­ріантність.

У межах САПРК розв’язуються такі задачі:

- інженерне прогнозування;

- параметрична оптимізація об'єктів виробництва;

- розроблення документації за проектно-конструкторськими рішен­нями;

- забезпечення виробничої та експлуатаційної технологічності кон­струкцій.

САПРТ забезпечує розв'язання таких задач:

- розроблення технологічних процесів виготовлення виробів;

- проектування спеціальних засобів технологічного оснащення. У складі САПРК виділяють:

- підсистему "Розрахунок", яка реалізує розрахунок параметрів геометричних розмірів конструкцій;

- підсистему "Аналіз", що здійснює оцінювання результатів, здобу­тих у підсистемі "Розрахунок";

- підсистему "Документ", в якій готується комплект конструкторсь­кої документації, а за допомогою графопобудовника реалізуються різні креслення.

За допомогою САПРК формується архів функціонально повних наборів даних, що мас статус основних конструкторських документів. У складі САПРТ виділяють:

- підсистему "Норматив", яка реалізує розрахунок матеріальних, трудових нормативів і їх зберігання;

- підсистему "Процес", що здійснює складання маршрутних та опе­раційних карт, підготовку керуючих технологічних програм, про­ектування нестандартного технологічного обладнання;

- підсистему "Документ", яка готує технологічні документи, орієн­товані на функціонально повний набір даних, що має статус осно­вних технологічних документів.

 


 

53. Яку функціональну схему має АІС підприємства?

Головним компонентом, що встановлює цілі функціонування ВІАС, є АІС. Побудова АІС ґрунтується на функціональному підході до управління підприємством, тобто на внутріфірмовій системі управ­ління, яка передбачає виконання таких функцій менеджменту: підго­товка виробництва; техніко-економічне і бізнес-планування; оператив­не регулювання основної діяльності; маркетинг; матеріально-технічне забезпечення; реалізація та збут продукції; якість продукції; БО і звіт­ність; інвестування та фінансування; трудові ресурси; аналіз господарської діяльності; допоміжне виробництво; соціальний розвиток; конт­роль виконавської дисципліни. Перелік і кількість окремих функцій постійні, властиві підприємствам будь-яких типів виробництва та видів класності. Отже, їх можна розглядати як функціональні підсистеми АІС.

Об'єктами управління функціональних підсистем є різні види ресурсів, процеси виробництва, проміжна і готова продукція. За відно­сної стабільності складу підсистем перелік задач залежить від специфі­ки та типу виробництва.

Об’єктами управління в АСУТП є:

- агрегати, обладнання, що складається з універсальних верстатів з числовим програмним керуванням, роботів;

- транспортна система для пересування предметів праці по робочих місцях;

- складська система для забезпечення виробництва матеріалами, ін­струментом, оснащенням.

 


 

54. Яка головна мета автоматизації управління технічної підготовки виробництва?

Комп’ютеризація процесів науково-технічної підготовки вироб­ництва істотно змінює особливості наукової та інженерної праці, інте­грує процеси підготовки виробництва на єдиній інформаційній, про­грамній і технічній основі. Дослідник, розробник та керівник стають членами одного науково-виробничого процесу, що формує знання про предмет праці, його модель і натуральний зразок-продукт послідовним впливом на об'єкт дослідження, розроблення та виробництва, техніч­ними засобами праці, які є в їх розпорядженні.

Інтеграцію процесів підготовки виробництва зумовлюють такі чинники:

- зростання вимог до технічного рівня продукції;

- єдність об'єктів дослідження, розроблення і виробництва;

- перетворення науки на безпосередню продуктивну силу;

- динамічність виробництва, що потребує надання його структурі високої гнучкості.


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2017 год. Все права принадлежат их авторам!