Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Тема. Сутність міжнародного маркетингу



1) Концепція міжнародного маркетингу виникла:

1. На початку XX ст.;

2. Після II світової війни.;

3. У 60-х роках XX ст.;

4. У 80-х роках XX ст.

2) Концепція глобального маркетингу виникла у:

1. 1965р.

2. 1973 р.

3. 1983р.

4. 1985р.

5. 1993р.

3) Під міжнародним маркетингом розуміють:

1. Вивчення міжнародних ринків та адаптація продукції до вимог зарубіжних покупців;

2. Маркетинг, який реалізується національною компанією на зовнішніх ринках;

3. Виробництво та збут експортної продукції;

4. Ринкова концепція управління діяльністю міжнародної компанії;

5. Систематична, планомірна обробка міжнародних ринків на різних ступенях просування товару до споживача.

4) Кожна одиниця «місцевої» економіки на шляху до «гло­бальної», як правило, проходить такі стадії і інтернаціоналі­зації:

1. Експортна експансія, консолідація із закордонним ринком, глобалізація діяльності;

2. Пробний експорт, експортна експансія, розвиток закор­донних філій, глобалізація діяльності;

3. Пробний експорт, нестабільний експорт, експортна експансія, розвиток зарубіжних філій, консолідація із закордон­ним ринком, транснаціоналізація діяльності, глобалізація діяль­ності.

5) Залежно від геополітичних меж діяльності суб'єктів ви­діляються два типи маркетингу:

1. Експортний та глобальний;

2. Місцевий та глобальний;

3. Внутрішній та міжнародний;

4. Мікромаркетинг та макромаркетинг.

6) Оперативний маркетинг — це:

1. Оперативне, швидке «зняттявершків» у певній ринковій ситуації;

2. Інструмент реалізації корпоративної маркетингової страте­гії в конкретний відтінок часу;

3. Маркетингова діяльність, спрямованана швидке проник­нення на зарубіжний ринок;

4. Інструмент коригування стратегії компанії при зміні чинни­ків бізнес-середовища.

7) Форми міжнародної маркетингової діяльності – це:

1. Створення у власній країні виробничих потужностей з випуску продукції для закордонних ринків;

2. Будівництво в іншій країні заводів “під ключ”;

3. Сучасні інжинірингові, консалтингові, лізингові операції;

4. Експорт, спільна підприємницька діяльність та пряме інвестування за кордоном;

5. Утворення спільних торгових домів.

8) Зовнішньоекономічний маркетинг відрізняється від екс­портного:

1. Більшим охопленням цільових зарубіжнихринків;

2. Глибиною проникнення на цільові ринки;

3. Створенням зарубіжних представництв, філій;

4. Всі відповіді вірні;



5. Вірні відповіді 1 та 3;

6. Всі відповіді неправильні.

9) Концепція транснаціонального маркетингу передбачає розробку:

1. Стратегії для кожного ринку;

2. Єдиної стратегії для всіх ринків;

3. Декількох субстратегій.

10) Засновником концепції глобального маркетингу є:

1. Філіп Котлер;

2. Теодор Левітт;

3. Раймонд Берн;

4. Воррен Кііган.

 

11) Мультирегіональний маркетинг відрізняється від транснаціонального:

1. Знанням регіональної маркетингової об’єднуючої компоненти;

2. Створенням офіційних представництв, філій;

3. Глибиною проникнення на ринок;

4. Вірні відповіді 2 і 3.

12) «Мислити глобально, діяти локально!» — це девіз:

1. Оперативного маркетингу;

2. Транснаціональних компаній;

3. Великих експортерів;

4. Глобальних компаній.

13) Глобальна компанія:

1. Застосовує стратегію глобального маркетингу;

2. Реалізує товари/послуги в більшості країн «Тріади»;

3. Обидві відповіді правильні;

4. Немає правильної відповіді.

 

14) Девіз глобальних компаній «Весь світ — мій ринок!» означає, що:

1. Більшість країн світу є ринком збуту продукції (послуг компанії завдяки розгалуженій мережі філій, дистриб'юторів то­що);

2. Весь світ потенційно є ринком збуту продукції (послуг ком­панії завдяки наявності спільних потреб споживачів в різних країнах).

15) Можливість стандартизації міжнародного маркетин­гового комплексу визначається:

1. Цілями та ресурсними можливостямикомпанії;

2. Природною глобальністю товару/послуги;

3. Взаємодією глобальних чинників на користь стандартизації та локальних чинників на користь адаптації;

4. Всі відповіді слушні;

5. Немає правильної відповіді.

16) Суб'єкти міжнародного маркетингу виділяються за такими критеріями:



1. Юридичний статус фірми;

2. Галузева приналежність;

3. Національна приналежність;

4. Необхідність ураховувати особливості світового ринку;

5. Жодний з названих критеріїв;

6. Усі названі критерії.

 

17) Суб'єкт міжнародних економічних відносин є одночас­но і суб'єктом міжнародного маркетингу:

1. Так;

2. Ні.

18) Імпортер є суб'єктом міжнародного маркетингу:

1. Так;

2. Ні;

3. Так, якщо він веде міжнародну маркетингову діяльність.

19) Основною відмінністю міжнародного маркетингу від внутрішнього є:

1. Можливість вибору ринку або виходу з нього;

2. Проблема збереження частки ринку;

3. Необхідність ретельнішого дотримання принципів та мето­дів теорії маркетингу.

 

20) Для успішної глобалізації товару/послуги найважли­вішими є:

1. Наявність у товару сукупності ознак, що дозволяють віднес­ти його до групи товарів, потенційно придатних для застосування стратегії глобального маркетингу;

2. Вміле застосування маркетингових заходів для формування глобального попиту на товар.

 

21) Правило «Тріади» у міжнародному маркетингу про­голошує:

1. Жоден із трьох методів визначення рівня ціни (витратний, за рівнем попиту, за рівнем пропозиції) не має самостійного зна­чення;

2. Якщо товари мають попит на ринках Північної Америки, Західної Європи та Японії, то вони матимуть попит у всьому світі;

3. Вибираючи зарубіжний ринок, слід застосувати три методи — дискретивний, дискретний і комплексний.

 

 

22) Теодор Левітт стверджує, що споживачі у всьому світі стають все більш схожими у своїх бажаннях та поведінці. У цій ситуації маркетологи повинні стандартизувати свої маркетингові стратегії та маркетингову діяльність для того, щоб отримати ефект економії від масштабу виробництва. Таким чином, Т.Левітт спонукає маркетологів використовувати:

1. Стратегію глобального маркетингу;

2. Стратегію, орієнтовану на попит;

3. Стратегію адаптації;

4. Стратегію, орієнтовану на конкурентів;

5. Маркетингову стратегію послідовників.

 

23) Основними контрагентами глобальної економіки, які акумулюють більшу частину доходів, що в ній утворюються, є транснаціональні компанії. Конкуренція ТНК нерідко є більш гострою, ніж на національному рівні, при цьому використовуються принципово інші методи конкурентної боротьби. ТНК перетворюються у самостійну силу, враховувати вплив якої вимушені й національні уряди. Можно сказати, що у сучасних умовах ТНК є:

1. Основними суб’єктами світової економіки;

2. Новою формою міжнародних економічних відносин;

3. Новою політичною організацією;

4. Сучасною формою міжнародного поділу праці;

5. Інструментом стимулювання попиту.

 

24) Компанію, яка розглядає весь світ в якості єдиного ринку збуту та фокусує увагу на спільне у поведінці споживачів, називають:

1. Експортною;

2. Глобальною;

3. Національною;

4. Фінансовою;

5. Лізинговою.

 

25) На світовому ринку конкурують компанії трьох типів: міжнародна, транснаціональна та …:

1. Меганаціональна;

2. Багатонаціональна;

3. Мультинаціональна;

4. Глобальна;

5. Децентралізована.

26) Метою як внутрішнього, так і міжнародного марке­тингу є:

1. Поліпшення результатівдіяльності фірми;

2. Збільшення прибутку;

3. Задоволення потреб споживача;

4. Створення довгострокових конкурентних переваг шляхом задоволення потреб споживачів.

27) Диференційований підхід до організації міжнародного маркетингу передбачає:

1. Стандартизацію міжнародного маркетингового комплексу та управлінської діяльності по відношенню до різних закордонних ринків;

2. Адаптацію міжнародного маркетингового комплексу та управлінської діяльності до потреб кожного із зарубіжних ринків.

28) Найвищий природний рівень глобальності мають такі товари:

1. Сировина, високотехнічне обладнання, унікальні товари;

2. Універсальні споживчі товари;

3. Продукція харчової промисловості;

4. Послуги.

 

29) Стефан Гареллі ввів поняття:

1. “Глобальна” економіка;

2. Глобальний маркетинг;

3. Конкурентне суспільство;

4. Транснаціональний маркетинг.

 


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2018 год. Все права принадлежат их авторам!