Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Індексація зарплати й оптимізація ФОП



У першому півріччі 2015 року держава задекларувала досить високі рівні інфляції, що в наступних місяцях позначилося на обсягах індексації зарплати. Деякі з роботодавців відчувають фінансові труднощі, адже зростання суми індексації призводить до зростання фонду оплати праці і, як наслідок, до посилення податкового навантаження, пов'язаного із зарплатою. У цій статті поговоримо про деякі можливі заходи щодо оптимізації зростання у зв'язку з цим фонду заробітної плати.

В Україні є багато підприємств, що мають працівників низької кваліфікації або з інших причин виплачують зарплату на рівні, близькому до мінімальної зарплати. Нагадуємо, що мінімальна зарплата в Україні востаннє зросла з грудня 2013 р. і відтоді становить 1218 грн. Цьому самому рівню відповідає і прожитковий мінімум для працездатних осіб, якраз у межах якого і відбувається індексація зарплати. Та навіть ті підприємства, які сплачують своїм працівникам великі зарплати, наразі, у зв'язку з економічними проблемами, часто не можуть собі дозволити регулярного (наприклад, щоквартального) зростання зарплат пропорційно до зростання споживчих цін, навіть за даними Держстату.

Індексація з останнього підвищення МЗП

Якщо підприємство не підвищувало зарплати випереджаючим темпом, то вже в травні 2015 р. розмір індексації за період з базового місяця грудня 2013 р. становив 50,1%, а це означає, що, грубо кажучи, на 50,1% зросли витрати на ЄСВ, відповідним чином зросли і суми ПДФО та військового збору. З урахуванням індексу інфляції 14% за квітень, що застосовувався в червні 2015 р., сума індексації за цей період у такому разі становила 71,2% прожиткового мінімуму (тієї самої мінімальної зарплати), а з урахуванням індексу інфляції за травень у липні 2015 р. індексація становитиме 74,9% (912,28 грн).

Як можна зекономити?

Як можна в умовах інфляції зекономити на витратах на оплату праці? Зменшити оклади (тарифні ставки) до рівня, нижчого від мінімальної зарплати, — не можна. Звичайно, кожне підприємство зобов'язане дотримувати держстандартів і не має права виплачувати зарплату нижчу від мінімального рівня, а також не має права не виплачувати індексацію, адже за це законодавство передбачає відповідальність як для самого підприємства, так і для його посадових осіб. Проте питання економії на витратах на оплату праці і на податках може цікавити в таких умовах широке коло підприємств.

Підвищення випереджаючим темпом



Деякі підприємства мають практику поступового, раз на 2 — 3 місяці, підвищення зарплати випереджаючим темпом, щоб не нараховувати індексацію. У таблиці нижче показано підприємство, яке підвищило зарплату працівнику в грудні 2014 р., встановивши йому посадовий оклад 1300 грн. При цьому, якщо зарплата далі не підвищувалася, з березня до липня 2015 р. загальна сума індексації становитиме 1330,06 грн (варіант 1). Якщо ж, приміром, підприємство підвищило зарплату в березні 2015 р. на суму, вищу від суми індексації, у наступних двох місяцях індексація зарплати цьому працівникові не проводиться (варіант 2). За високих рівнів інфляції підприємство економить на фонді оплати праці і, відповідно, на податках.

У варіанті 3 показано, що на третій місяць після попереднього підвищення підприємство також підвищило зарплату випереджаючим темпом. За 8 місяців (з грудня 2014 р. до липня 2015 р.) економія на фонді оплати праці одного працівника становить (порівняно з варіантом 1) 969,06 грн.

У таблиці показано суму економії тільки за останні 8 місяців. Якби підприємство підвищило працівнику зарплату в грудні 2013 р. (на суму, більшу за розмір індексації, яка мала би бути нарахована йому в цьому місяці) і далі вживало заходів з підвищення зарплати випереджаючим темпом що 3 місяці, економія за півтора року була б значно істотнішою. Слід мати на увазі, що оскільки індексація провадиться в межах прожиткового мінімуму, то суми підвищення окладу випереджальним темпом, як і суми потенційної економії, при вищих розмірах оплати праці не зростають, а залишаються на тому самому рівні, що й при зарплаті, яка приблизно дорівнює мінімальній.

Зменшення зарплати, що індексується

Звичайно, можна піти й іншим шляхом. Так, підприємство, яке підвищувало зарплати, випереджаючи розмір індексації, провівши зміни в організації виробництва і праці та попередивши працівника за 2 місяці1, може знизити зарплату до рівня мінімальної. При цьому фонд оплати праці знизиться за рахунок скорочення окладів (тарифних ставок), проте базовий місяць для нарахування індексації залишиться той самий, а отже, розмір індексації не скоротиться. Наприклад, за умов варіанта 1 підприємство, зменшивши посадовий оклад з 1300 грн до 1218 грн, економить на фонді зарплати одного працівника 82 грн на місяць. Але при цьому далі нараховує та несе витрати в сумі індексації, зазначеній у таблиці. Якщо таке скорочення окладів відбулося в березні 2015 р., то за цим варіантом підприємство зекономить: 82 х 3 = 246 грн, що є близьким до суми економії, наведеної у варіанті 2. Але слід враховувати, що оскільки сума індексації за незмінного базового місяця має тенденцію до зростання, а сума економії за рахунок урізання окладів щомісяця залишається незмінною, то надалі цей варіант буде значно менш вигідним, ніж варіант 3.



1 Щодо зменшення зарплати див. нашу статтю «Заробітна плата працівника може бути зменшена» в «ДК» №35/2013.

Запровадження неповного робочого часу

Ще одним способом економії є прийняття рішення про запровадження неповного робочого часу: неповного робочого дня або неповного робочого тижня. Для цього працівники також мають бути попереджені за 2 місяці1. При неповному робочому часі заробітна плата також підлягає індексації, але сума індексації буде пропорційно меншою. Адже за п. 4 Порядку №1078, у разі коли особа працює неповний робочий час, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно до відпрацьованого часу. Щодо виплати мінімальної заробітної плати нагадаємо, що ця мінімальна державна гарантія діє лише за умови виконання норми праці. Якщо працівник працює на умовах неповного робочого часу з окладом у розмірі мінімальної зарплати, йому зарплата нараховується пропорційно до відпрацьованого часу. Так, при роботі на 0,5 ставки гарантією для працівника є 0,5 від мінімальної зарплати (на сьогодні це 609 грн).

1 Щодо оформлення неповного робочого часу див. нашу статтю «Неповний робочий час» у «ДК» №6/2015.

Мінімальний страховий внесок

Статтею 8 Закону про ЄСВ установлено обов'язок нарахування ЄСВ у розмірі мінімального страхового внеску. Крім цього, це потрібно для того, щоб працівник отримував страховий стаж у повному обсязі. Тож підприємство, якщо працівник працює на основній роботі неповний робочий час, може не виплачувати повної МЗП, але мусить сплачувати ЄСВ не менше ніж з МЗП. Утримання ЄСВ, ВЗ та ПДФО здійснюється в цьому разі з фактично нарахованих сум (й утримання ЄСВ з фактичного розміру, що є меншим від МЗП, може призвести до необхідності доплати самим працівником при призначенні пенсії). Тому підприємства, що мусять нараховувати ЄСВ з МЗП, віддають перевагу все ж таки виплаті мінімальної зарплати, а не лише сплаті з неї ЄСВ.

У згаданих умовах (коли оклад з грудня 2013 р. становить 1218 грн, а індексація в липні 2015 р. — 912,28 грн), загальна сума зарплати: 1218 + 912,28 = 2130,28 грн, підприємство може, приміром, зберегти для працівника мінімальний страховий внесок, якщо працівник працює неповний робочий час не менше ніж на 0,6 (а точніше, 0,572) ставки. Для того щоб визначити такий коефіцієнт, слід мінімальну зарплату поділити на загальну суму нарахованої зарплати, з урахуванням індексації. Це буде: 1218 грн : 2130,28 грн = 0,572.

При п'ятиденному 40-годинному робочому тижні 0,6 ставки — це 24 години. Відповідна тривалість може бути досягнута, наприклад, при неповному робочому тижні: три дні на тиждень по 8 год. — або неповному робочому часі при щоденній роботі: 4 дні по 5 год. і 1 день — 4 год.

Тоді підприємство виплачує працівникові на мінімальній зарплаті: 1218 грн х 0,6 = 730,80 грн, індексація з цієї суми, приміром, у липні 2015 р. становить 547,37 грн (730,80 х 74,9%), загальна сума нарахованої зарплати: 730,8 грн + 547,37 грн = 1278,17 грн, що є більшим від мінімальної зарплати.

Слід бути обережними

Наголосимо, що переведення працівників на неповний робочий час з ініціативи адміністрації можливе у разі їх письмового попередження за 2 місяці. А за 2 місяці розмір індексації ще не відомий, тож завчасу розрахувати цей коефіцієнт (у цьому разі — 0,6) практично неможливо.

Окрім цього, все вищенаведене можливе лише для ситуацій, коли працівники справді працюють на неповному робочому часі, а не про людське око. Нагадаємо, що, відповідно до ст. 265 КЗпП, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 30 мінімальних зарплат за кожного працівника (36540 грн). І ще за таке порушення передбачено адміністративну відповідальність у вигляді значного штрафу1.

Звільнення і прийняття працівника наново

Економії на сумі індексації можна досягнути, якщо працівника звільнили, розрахували (з виплатою всіх належних при звільненні сум), а згодом знову прийняли на роботу. Для нього індексація розпочинатиметься спочатку. Але зловживати цим не слід, адже в разі скарги працівника та/або за результатами перевірки Держпраці підприємство та його посадові особи можуть бути притягнуті до відповідальності за порушення законодавства про працю. Бо для звільнення з ініціативи роботодавця мають бути серйозні підстави, а примушувати працівників писати заяви на звільнення за власним бажанням — протизаконно.

Застосування коефіцієнта з ЄСВ

При прийнятті рішення щодо необхідності оптимізації на сумі індексації слід також врахувати таке. З березня 2015 р. змінилися правила застосування понижуючого коефіцієнта з ЄСВ для підприємств, які підвищують зарплату2.

Якщо на підприємстві працюють лише працівники на мінімальній зарплаті (а нині таке досить часто трапляється, наприклад коли підприємство має лише 1 — 2 працюючих) і воно проводить індексацію, йому слід придивитися до порядку обчислення понижуючого коефіцієнта: у більшості випадків воно підпадатиме під дію коефіцієнта.

Приклад Якщо на підприємстві зарплата підвищувалася в грудні 2013 р., становить 1218 грн і в усіх працівників є приблизно однаковою (або, приміром, є лише один працівник). Припускається, що звільнень і приймань на роботу в 2014 — 2015 рр. не було. Унаслідок індексації цієї зарплати середня зарплата (середня база нарахування ЄСВ на одного працюючого) за 2014 рік становитиме 1308,54 грн3. У липні 2015 р., як уже зазначалося вище, сума зарплати з індексацією становила 2130,28 грн, що на 62,8% більше від середньої зарплати за 2014 р. Понижуючий коефіцієнт становить: 1308,54 грн : 2130,28 грн = 0,614. Якщо ставка ЄСВ умовно становила 38%, то сума внеску з одного працівника становитиме: 2130,28 грн х 38% х 0,614 = 497,04 грн.

Щоправда, за рахунок округлення4 до трьох знаків після коми може вийти, що отримана сума є меншою від середнього ЄСВ за 2014 р. Так, у наведеному випадку ЄСВ за 2014 р. становив: 1308,54 х 38% = 497,25 грн. Тому для застосування коефіцієнта з ЄСВ треба на кілька гривень збільшити середню зарплату (наприклад, виплативши комусь із працівників доплату чи премію). У цьому прикладі при середній зарплаті, більшій на 5 грн — 2135 грн, — понижуючий коефіцієнт становитиме 0,613, а сума ЄСВ буде більшою за суму ЄСВ 2014 року: 2135 грн х 38 % х 0,613 = 497,33 грн.

Якщо наведена умова виконується і якщо збільшення кількості застрахованих осіб понад 200% не було, то підприємство може застосовувати обчислений коефіцієнт.

Таблиця

Економія на індексації при підвищенні зарплати випереджаючим темпом

Місяці Варіант 1 Варіант 2 Варіант 3
Без випереджаючого підвищення З випереджаючим підвищенням З випереджаючим підвищенням
Оклад Індексація Оклад Індексація Оклад Індексація
грудень 2014 р. 1300*
січень 2015 р.
лютий 2015 р.
березень 2015 р. 37,76 1338*
квітень 2015 р. 104,75
травень 2015 р. 247,25
червень 2015 р. 451,88 170,52 1509*
липень 2015 р. 488,42 200,97
Разом 1330,06 371,49
Оклад + Індексація 11730,06 10961,49
Економія на фонді по з/п одного працівника за 8 міс. (порівняно з варіантом 1) 768,57 969,06
* Підвищення зарплати в кожному з варіантів.

Для підприємств, що всупереч закону в 2014 р. індексацію не проводили5, і середня база нарахування ЄСВ за 2014 р. на них становить 1218 грн, у разі проведення індексації зарплати в червні 2015 р. (про індексацію за попередній період не йдеться) величина коефіцієнта ще нижча: 1218 грн : 2130,28 грн = 0,572.

1 Щодо відповідальності докладніше — див. нашу статтю «Зміни до трудового законодавства з 2015 р.» у «ДК» №3/2015.

2 Див. статтю Г. Бикової «Критерії зменшення ставки ЄСВ» у «ДК» №11/2015.

3 У січні — квітні 2014 р. зарплата становила 1218 грн/міс., у травні 2014 р. з урахуванням індексації — 1254,54 грн, у червні — 1295,95 грн і т. д., у середньому за 2014 р. — 1308,54 грн/міс.

4 Про логіку округлення підвищувального коефіцієнта докладніше напишемо в одному з найближчих номерів «Дебету-Кредиту».

5 Слід усвідомлювати, що непроведення індексації — порушення трудового законодавства. Але припускаємо, що є підприємства, які традиційно не проводили індексацію, цю помилку не виправили і прийняли рішення розпочати індексацію у 2015 р.

Суть понижуючого коефіцієнта в тому, що сума ЄСВ для підприємств, які його застосовують (у перерахунку на одного працюючого), при застосуванні коефіцієнта буде приблизно такою самою, як була в 2014 році, незважаючи на зростання фонду оплати праці. Проте внаслідок підвищення виплат через індексацію у підприємств, які застосовують понижуючий коефіцієнт щодо ЄСВ, однаково зростають суми утриманих ЄСВ, ПДФО та військового збору.

Нормативна база

  • КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. №322-VIII.
  • ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
  • Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
  • Порядок №1078 — Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою КМУ від 17.07.2003 р. №1078.

Олексій КРАВЧУК, к. ю. н., доцент

 


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2018 год. Все права принадлежат их авторам!